Ексгумація жертв Волинської трагедії розпочнеться вже у квітні цього року за участі польських пошуковців. Заяви про це пролунали від посла України в Польщі Василя Боднара та заступника голови польського фонду "Свобода і демократія" Мацея Данцевича. Раніше президент Польщі Анджей Дуда заявляв: Волинська трагедія не повинна бути приводом для гніву між двома народами. І пообіцяв робити кроки для цього. Втім, українські історики вважають: поки що назустріч іде лише Київ. Більше дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Ганни Рибалки.
Обвинувачення Польщі
"Вступу до Євросоюзу не буде, якщо не вирішать питання Волинської трагедії": так торік міністр оборони Польщі жалив різкими заявами щодо непростих сторінок українсько-польської історії. Після засудження таких висловів із боку президента Польщі Анджея Дуди та спільної заяви міністрів закордонних справ обох країн про створення робочої групи у питанні пошукових і ексгумаційних робіт на території України
"Є наданий один із перших дозволів з українського боку. Ми також працюємо над тим, щоб отримати дозвіл на пошук і ексгумацію з польського боку. Щоби ця тема не була політичною. В цьому процесі немає оцінок. Знаходиться, наприклад, могила. Ексгумовуються залишки, ставиться хрест, якщо є дані про тих, хто похований. З польського боку має бути не лише звинувачення, але й сприйняття тієї частини відповідальності, яка стосувалася українців, які загинули на території Польщі", пояснив посол України в Польщі Василь Боднар.
Село Пужники, Тернопільщина
Цей населений пункт спалений дотла 1945-го. Саме тут мають почати ексгумацію тіл поляків. Польська сторона стверджує, що в Пужниках загинули вісім десятків людей. Є навіть список. У переліку: і родичі заступника голови Фонду "Свобода і демократія" Мацея Данцевича. Саме ця структура проводитиме ексгумацію останків. У лютому Данцевич повідомив, що поляки завершують формувати склад місії. До неї увійдуть антропологи, археологи, судмедексперти та генетик. У січні прем'єр Польщі Дональд Туск назвав жертв Волинської трагедії "польськими жертвами Української Повстанської Армії".
"Нарешті прорив. Є рішення про перші ексгумації польських жертв УПА. Хочу подякувати міністрам культури Польщі та України за плідну співпрацю. Чекаємо подальших рішень", сказав Туск.
Українські ж історики твердять етнічні чистки і масові вбивства були обопільними, як з боку польської Армії Крайової, так і Української Повстанської Армії. За оцінками української сторони, на землях Волині, Галичини та Закерзоння загинули до 50-ти тисяч поляків та до 35 тисяч українців. Свідки тих подій відзначають жорстокі методи розправи з обох боків. Що стосується села Пужники – наступ армії УПА був, визнає ексголова Інституту нацпам'яті.
"Це село, на яке справді було здійснено наступ УПА, які атакували це село як одну з баз спочатку польського підпілля. А потім – одну з баз знищувальних батальйонів НКВД, в які вступило польське населення. Довкола цього села були акції знищення українського населення польськими підпільниками", – розповів Володимир В'ятрович.
Де крок назустріч від Польщі?
В Українському інституті національної пам'яті на запит "5 каналу" відповіли, що нині не коментують це питання. Однак раніше наголошували – кроки назустріч у питанні Волинської трагедії має роботи не лише Україна, а й Польща. Однак попри неодноразові кроки української сторони – щонайменше тричі від 2019 року польській стороні надавали дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні – запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається не виконаним.
"На жаль, ні від польських, ні від українських високопосадовців ми не почули інформації про якісь кроки назустріч із польського боки. Ми не почули жодної інформації про бодай одну зі зруйнованих українських могил. Ми не почули нічого про те, чи будуть відбуватися на польській території пошукові роботи, ексгумація останків українців, знищених польським підпіллям", – наголосив В'ятрович.
Старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій у коментарі "5 каналу" розповідає – насправді пошукові роботи у стертому з лиця землі селі Пужники на Тернопільщині проводили. Це було 2023 року. Археологи знайшли там масове поховання. Його законсервували до початку ексгумації.
Мовчать про НКВС
"Шукали в одному місці, виявили в іншому. Село не існує, воно з 49-го року викреслене з карти, поросле лісом. Там працювали до 23-го року волонтери, скаути, які розчищали село. Передовсім місце, де стоїть хрест і пам'ятний знак. Цього року це цілком можливо, готується група з українських і польських археологів", – пояснив Роман Кабачій.
На прикладі знищеного села на Тернопільщині видно і вибірковість тих поляків, які говорять лише про провину УПА. Натомість 1945 року більшість польського населення виселили саме НКВС. Однак цей аспект на політичній арені не лунає. Нещодавно президент Польщі розповів, що говорив про Волинську трагедію з Володимиром Зеленський. Той, зі слів Дуди, дізнався про ті події лише, коли став президентом. А у криворізькій школі, де навчався Зеленський, про Волинську трагедію не розповідали.
Ганна Рибалка, "5 канал"
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.