Червоні лінії України та Польщі. Свідків подій 80-річної давнини на Волині вже майже немає, але на цю тему сперечаються і донині. Зрештою Український інститут національної пам'яті заявив про намір почати пошукові роботи жертв Волинської трагедії у відповідь на звернення польських громадян. Про такі вимоги постійно заявляє польська сторона. Погрожує навіть заблокувати вступ України до Євросоюзу. Як історичний конфлікт заважає українсько-польським відносинам та як його намагаються розв'язати – дізнавалася журналістка "5 каналу" Марія Дрозд.
Події 1943-1944 років, відомі як Волинська трагедія, вже десятки років є предметом історичних дискусій. Тоді обопільні етнічні чистки відбулися як з боку в Української повстанської армії, так і з боку польської Армії Крайової. Порозуміння щодо кількості жертв немає і досі. В Україні готові до врегулювання історичного конфлікту. 2 жовтня Інститут Національної пам'яті заявив, що планує розпочати пошукові роботи вже наступного року.
"УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм, попри війну і складну економічну ситуацію", – заявив голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.
Про готовність обговорювати це питання заявив і очільник МЗС України Андрій Сибіга під час візиту до Польщі.
"Обговорили конкретні технічні, а не політичні кроки, щоб нарешті врегулювати питання ексгумацій, яке вже довгий час отруює наш політичний діалог. Не повинно бути жодних політичних перешкод. Приємно відзначити, що маємо порозуміння та бажання рухатися вперед в конструктивному руслі. Минуле, яким би воно складним не було, не може ставити під загрозу сучасну протидію спільним викликам і майбутнє в євроатлантичній сімʼї", – повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
"Мене запевнили, що справу владнають. Ми хочемо цього не для того, щоб сваритися з Україною, а лише щоб польсько-українська дружба, єдність були без цієї дражливої справи", – відповів міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Та, вочевидь, відмовлятися від цієї теми західним сусідам непросто. Польські ЗМІ чи не щотижня рясніють гострими заголовками. Ще влітку прем'єр-міністр Дональд Туск ошелешив заявою: Україна не отримає членства в ЄС без згоди Польщі, доки не розв'яже волинське питання. А нещодавно тамтешнє МЗС попередило, що тему ексгумації жертв розглядатимуть на початку переговорів з Україною про вступ.
"Ми не шантажуємо Україну, ми лише говоримо, що вони повинні поводитися відповідно до того, що вимагають європейські принципи. Я думаю, що зрештою ми дійдемо згоди в цьому питанні. Ми не хочемо помсти, ми не вимагаємо покарання, ми просто хочемо гідного поховання наших предків", – повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський.
"Це історія постійних політичних маніпуляцій на цій темі. Це просто спосіб вигравати вибори. Немає інших причин, чому з 2019 року, коли президенти Дуда і Зеленський домовились. Немає інших причин, чому цей конфлікт пам'яті не був розв'язаний в конструктивному руслі", – каже історик, публіцист, журналіст Олександр Зінченко.
Очікують, що істотні кроки відбудуться вже наступного літа. В Українському інституті національної пам'яті кажуть, позаяк на рівні державних інституцій питання не вирішується, інститут реагуватиме на звернення окремих громадян Польщі. Для цього до початку дослідницьких робіт розпорядилися підготувати й оприлюднити алгоритм звернення українською і польською мовами. А також запропонували Кабміну виділити на це державні кошти.
Марія Дрозд, "5 канал"
Нагадаємо, нещодавно у Польщі заявили, що позиція українських політиків щодо ексгумації жертв Волинської трагедії викликає розчарування у Варшаві, тому польське Міністерство закордонних справ "планує конкретні дії". Зокрема, МЗС Польщі "має задум", як вплинути на Київ, використовуючи для цього майбутнє головування в ЄС.
Читайте також: Пропозиція польського міністра передати Крим під мандат ООН та підготувати референдуму – як відреагували в Україні.
Дивіться також:
- Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
