Юрій – боєць 72-ї механізованої бригади. Влітку під Амвросіївкою потрапив під обстріли "Градів", через осколки від них ліва рука тепер недієздатна. Щоби отримати підтвердження про це від лікарів, хлопець приїхав з Чернівців до Білої Церкви, але до шпиталю так і не потрапив.

"Сказали чекати до понеділка. Де я буду чекати? Тут почув про цей гуртожиток, та й заселився", – розповів боєць.

Хостел став прихистком й для тих, хто не може повернутися в окуповані терористами міста. Донеччанка Ірина з чоловіком та трирічною донечкою тут вже другий тиждень. Доки чоловік воював у складі одного з батальйонів, жінка з малечею були поряд і куховарили для бійців.

Приміщення для хостелу – це територія заводського цеху. Ще три тижні тому на цьому місці сиділи робітники й виготовляли радіоприладдя.

Працівників вирішили посунути. Частину коридору перегородили. За три тижні обладнали кухню, в кімнатах поставили ліжка. Завезли харчі й побутову техніку. Охочі заселитися з'явилися ще під час ремонту.

Волонтер Валерія Вершиніна каже: "Хлопці повертаються, їм нема де жити, бо багато хто пішов добровольцями і зараз ці території контролюються терористами. Тобто людина, яка повертається з зони АТО має їхати жити в зону АТО. Це ж нонсенс".

Голова ГО "Товариство ветеранів АТО" Кирило Сергеєв обурений бездіяльністю, а то й спротивом чиновників: "Мы начали бегать по разным чиновникам, пытаться, просить – дайте нам хоть какое-то общежитие, старое, разрушенное, которое мы сможем отремонтировать силами спонсоров. Нам не то что отказывали – нам показывали, что не хотят этим заниматься вообще".

Нині волонтери шукають спонсорів для ремонту двох будинків. Якщо кошти знайдуться – найближчимчасом туди зможуть заселяти й інших охочих. Нині в хостелі мешкають з півтора десятки бійців АТО та їхніх родин.