Десятком пакунків із крупами, вермішеллю, борошном, цукром, олією та хлібом разом із військовими капеланами завантажуємо авто. Ця гуманітарна допомога поїде на фронт на Донецькому напрямку. Бійцям, які відновлюють сили у місцях дислокації, потрібні провізія, тепло та ліки.
Прибуваємо у затишний дворик. Це фермерське господарство, де поруч зі страусами, курками і місцевими котиками бійці 72-ї окремої механізованої бригади заліковують рани, а також відмиваються після важких боїв.
"Ми зараз находимося в хорошій зоні – за Кураховим. Прекрасне місце. Ну, місце називати я не буду, тому що ви самі знаєте. Нас привозять, як кажуть, із нуля і зразу охочі всі їдуть на баню попратися, помитись", – розповідає військовослужбовець 72-ї механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр "Смерека".
Для Олександра досвід війни не перший, адже боронить Україну від російського окупанта ще з 14 року. А коли сталося повномасштабне вторгнення, не вагався: узяв до рук автомат і став за рідних та свою державу.
"А хто як не ми? Я вибачаюсь – це навіть не обговорюється. Як кажуть, кулемети на готові, гранати в кишенях – все є. Все буде добре!" – переконує "Смерека".
Разом із гуманітарним вантажем до Чорних Запорожців приїхав малюнок 11-річного Дениса. Він переселенець із Херсонщини. Разом із родиною тимчасово оселився у Білій Церкві. Там організували гуманітарний штаб "Солодкі кавунчики". Плетуть сітки, збирають необхідне для військових, придбали також електрообігрівач.
"Ось, особистий його малюночок – він підписав його і написав свій номер телефону. Він очікує дзвінок – зворотній зв'язок від військового. Таким чином ми доставляємо посилку – передаємо, ось. І од військових ми отримали для нього, як уже початок зворотного зв'язку, шеврон 72-ї бригади Чорних Запорожців", – каже голова правління ГО "Перший український батальйон військових капеланів" Руслан Бусько.
"Обов'язково подзвонимо, обов'язково подякуємо особисто за таку допомогу, за те, що теж допомагають військовим", – обіцяє військовослужбовець Юрій.
Наступна бригада, яка отримала допомогу, – 56-та мотопіхотна. Ця ремонтна рота забирає з поля бою трофейну техніку ворога, а також відновлює ушкоджену українську. Коли тягнуть розбиті корита кацапів, знаходять невикористані боєкомплекти, а ще жартують: святі сувеніри – ікони.
"Святогірська ікона Божої Матері. От. Ми її знайшли у Святогірську поруч розбитого мосту через Сіверський Донець. Хоча, знаєте, як багато хто каже, що коли ікону знаходиш – треба віднести церкву: а раптом на ній "порча". Я завжди кажу – на святих місцях "порчі" не буває, якщо я вірю в Бога, то ніколи не повірю у чорта", – наголошує військовослужбовець 56-ї мотопіхотної бригади ЗСУ Віталій "Дід".
У приміщенні, де побратими облаштували місце дислокації, є кухня, спальні місця та обігрівач. Однак кажуть, що роту наздоганяють сезонні хвороби. Через це капелани привезли необхідні ліки. Попри втому, морального духу не втрачають. Частина людей із бойовим досвідом з 14 року нині повернулася до лав. Дехто від часу повномасштабного вторгнення досі не були на ротації. Однак усі готові стояти до кінця.
"Дехто каже, а що мені дала ця земля. Та ж земля дала тобі, у першу чергу, те, що ти на ній стоїш. Оте все, що ми бачимо – оте все дала нам наша земля. Наша прекрасна ненька Україна", – запевняє армієць Віталій "Дід".
"Оборону тримаємо. Ніхто не хоче нікуди відступати, тому що це наша земля і куди нам іти, як не тут стояти. Щоб вони не прийшли, як то кажуть, до нас додому! І ми їх відсунемо і заберемо те, що належить Україні", – впевнений Віталій "Саід".
З Донецької області: Назар Войтенков, Олексій Іванченков, "5 канал"
Читайте також: "Їх бісив наш прапор навіть на вкрадених гривнях": як село Хрещенівка пережило 7 місяців окупації
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться відео за темою:
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
