Путін вчинив гірше за Гітлера: страшні події Іловайської трагедії і реакція штабу АТО – як це було

Іловайськ tverezo.info
Росіяни розуміли, що їхня присутність на Донбасі стає все більш очевидною, тому вирішили створити жахливий, руйнівний інфопривід, який паралізує волю українських військових до подальшого опору, згадує ексначальник оперативного штабу АТО Назаров

Іловайськ. Назва цього міста вписана в історію російсько-української війни чорними літерами. На сьогодні мало хто хоче згадувати ті криваві дні, коли Росія ввела свої війська і, не дотримавшись домовленостей, наданих нею, підступно розстріляла наших армійців у так званому "зеленому коридорі".

Кількість загиблих у ті дні сягає сотень. І ми не маємо право забувати ні їхні імена, ні ті події, які цьому передували. 

За даними військової прокуратури України, в боях за Іловайськ загинули 366 українських бійців, 429 дістали поранення, 300 потрапили в полон, 84 вважаються зниклими безвісти.

Про оперативну обстановку довкола Іловайська до 24 серпня в зоні АТО розказує військовий аналітик Олександр Сурков.

На Савур-Могилі тримала оборону зведена група полковника Ігоря Гордійчука (на той час помічник начальника розвідки зі спецоперацій очолював загін спецпризначення – ред.), там же наша група знаходилася в районі населеного пункту Велика Шишівка, вона була загрозою для Шахтарська.

Савур-могила
Савур-могилаtverezo.info

У районі Іловайська були виставлені два ланцюжки блокпостів батальйонів територіальної оборони, крім того доволі велика група знаходилася в районі Кутєйнікове та Амвросіївки. 

Усіх цих сил було достатньо для того, аби виконати основну на той момент задачу – це з'єднання сил півночі і півдня, щоб повністю блокувати донецьке угруповання. Крім того, важливо відзначити, що на момент вторгнення те, що було тилом наших підрозділів, а тилом вважався кордон, перекривали п'ятий і дев'ятий батальйони територіальної оборони, які не мали достатнього озброєння, щоб дати відсіч вторгненню регулярних російським військам РФ. 

Іловайськ-трагедія-1
Іловайськ-трагедія-1скріншот

У районі самого Іловайська були виставлені цепочки блокпостів 42-го і 39-го батальйонів територіальної оборони. Крім того, в районі міста Новий Свєт знаходилася доволі сильна батальйонно-тактична група 51-ї бригади. 

Також у місті знаходилися ряд добровольчих батальйонів. За словами Суркова, цих сил було достатньо, аби виконувати ту задачу, яка стояла на той момент. Але усе змінило вторгнення військ РФ. 

Іловайськ-трагедія-18
Іловайськ-трагедія-18скріншот

Віктор Назаров, гість студії "Таємниці війни", на момент подій в Іловайську начальник оперативного штабу АТО. 

Яка ситуація була в АТО станом на серпень? Розуміючи ситуацію, коли ми йшли вперед, і в серпні щось десь пішло не так. 

Після того, як були відведені наші сили і засоби від державного кордону, на початку серпня, і ті бригади і батальйони, які були залучені до його прикриття, були відправлені на відновлення боєздатності, тоді на 20, а може і 30% зменшився бойовий чисельний склад сил АТО. Це змусило нас зменшити, умовно, і лінію фронту, яка до цього проходила від Луганська на північ, потім Георгіївка на Красний Луч, і далі туди – Савур-Могила, Степанівка. Уже не було сил і засобів, щоб тримати саме цю лінію зіткнення. Тому було прийняте рішення її зменшити. Але в той же час були чітко визначені 4 напрямки, по яких сили і засоби рухалися.

Іловайськ-трагедія-2
Іловайськ-трагедія-2скріншот

На лівому фланзі – це був напрямок Луганський, у цей період фактично завершилося його… Я не хочу сказати "оточення" (бо воно передбачає зовнішнє і внутрішнє коло), а ми такого не могли зробити, у нас не було достатньо для цього сил. І ця територія не була в повному сенсі сприятливою. Там було багато сил і засобів НЗФ, і в тому числі населення, яке вороже ставилося. Не все, звісно, але багато.

По другому напрямку мова йде про блокування міста, щоб у подальшому взяти його під контроль. Це Дебальцевський напрямок.

Третій напрямок – це напрямок Горлівка. І між Горлівкою і Донецьком було пробито прохід, що дозволило нам з'єднати сили і засоби, які знаходилися південніше Дебальцевого, це була Жданівка (там була 25-та бригада).

І останній напрямок – південніше Донецька (від Кутейникового і вбік Зугресу).

Іловайськ-трагедія-3
Іловайськ-трагедія-3скріншот

По цих напрямках війська рухалися. І ми планували до кінця серпня-місяця заблокувати усі ці населені пункти. І фактично створити, як потім російська пропаганда використовувала по відношенню до ЗСУ, "котли". Ми це котлом не називали, але ми планували, що ці населені пункти заблокуємо. І це створить передумови для завершення АТО в цілому, за сприятливих умов. Якщо б все було добре, це сталося до середини вересня, а з проблемами – до кінця вересня. 

У цьому стратегічному замислі чи відводилося особливе місце для Іловайська?

Мабуть, завдяки інформаційним приводам, які були у 2014 і подальших роках, склалося враження, що штаб АТО в своїх діях по управлінню силами і засобами, крім Іловайська, нічого більше не має на увазі. Насправді, була одна велика операція. На цих напрямках до кінця серпня планувалося звільнення близько 20 населених пунктів, в тому числі й Іловайська.

Іловайськ
Іловайськ5 канал

Чому так?

Треба розуміти, що ЗСУ складали основу наступальних угруповань, які вели активні дії. Вони знаходилися на лінії зіткнення, а Іловайськ був для нас тилом. Там знаходилися сили і засоби противника. Вони чинили опір. І звісно, що краще, якби це місто було нами повністю зайняте і контрольоване, але нам для цього не вистачало сил. Тим більше, що ми контролювали залізничну станцію і напрямок із РФ, який проходив через Кутейникове, був знищений, тобто стратегічно для нас це не було принциповим. Це був тактичний епізод у загальній масштабній картині цієї операції.

Місто Іловайськ українські військовослужбовці штурмували тричі. На початку серпня місто намагалися взяти силами 40-го батальйону тероборони "Кривбас", посиленого двома танками та двома БМП 51-ї механізованої бригади. Але цей штурм провалився. 

10 серпня у сектор зайшли добровольчі підрозділи батальйонів "Азов", "Донбас" та "Шахтарськ", загальною чисельністю близько 200 осіб. Добровольчі загони посилили підрозділами 51-ї механізованої бригади та 40-го батальйону тероборони, після чого розпочалася друга спроба штурмували місто. Дорогою до Іловайська був втрачений єдиний танк. Вийшла з ладу військова техніка. Штурм зупинили, утім бійці 40-го батальйону тероборони встановили блокпости довкола міста, оточивши його. 

Іловайська трагедія
Іловайська трагедіяскріншот

18 серпня в Іловайськ зайшов батальйон "Донбас" при підтримці зведеної роти 51-ї механізованої бригади та 17-ї танкової бригади, зумівши закріпитись у західній частині міста і у школі. Слідом за "Донбасом" у місто увійшов батальйон "Дніпро-1".

Станом на 26 серпня за даними ГШ ЗСУ та звіту ОБСЄ в Іловайську знаходилися: 

  • батальйон Нацгвардії України "Донбас" – 192 бійці;
  • батальйон "ДНІПРО-1" – 78 бійців;
  • батальйон "Світязь" – 23 бійці;
  • батальйон "Миротворець" – 52 бійці;
  • батальйон "Херсон" – 27 бійців;
  • батальйон "Івано-Франківськ" – 25 бійців;
  • 82 військовослужбовці 51-ї бригади ЗСУ, на озброєнні якої було 4 танки і 4 БМП. 

Усього в районі Іловайська, у місті та біля нього перебувало до 1400 військовослужбовців ЗСУ, а також добровольчі батальйони МВС.

Іловайськ намагалися звільняти, в тому числі і добровольчі батальйони. Чому саме для них це було важливим? Якщо ви в стратегічному замислі не приділяли окрему увагу цьому місту, то чому інші постійно про нього говорили і намагалися звільнити?

У 2014 році, перебуваючи в штабі, я дуже багато отримував різної інформації. Ступінь достовірності цієї інформації складав не більше 20-30%, тобто доволі складно було приймати рішення в таких умовах. 

Тому все, що відбувалося навколо Луганська, Хрящуватого, в напрямку на Георгіївку – це нас дуже сильно турбувало. Те, що відбувалося від Дебальцевого на захід, в напрямку Красного Луча – це теж нас турбувало.

.
.скріншот

Чому?

Ми ж розраховували, що саме з тієї сторони знаходиться противник, якого ми оцінювали. І це ж не тільки незаконні збройні формування, а вже з другої половини липня-місяця – безпосередньо російські війська. Хай там як вони називалися "отпускніки" чи хто завгодно. 

espreso.tv

Ми оцінювали загрозу саме з того боку. А якщо дивитися на оперативну побудову наших сил і засобів, які були задіяні в АТО, то Іловайськ був ближче до правого флангу і він був у тилу нашого угруповання. І вести мову про те, що напрям основних зусиль військ буде зосереджений у себе в тилу – це не відповідає логіці ведення загальновійськових операцій. 

Як ви планували протидіяти?

Перше – це було прийняте принципове рішення, хоча воно було і болісне – відвести сили і засоби від державного кордону, щоб вони не були під вогнем з того боку. Вести мову про те, що ми отримали добро від політичного керівництва на відповідь вогнем на територію РФ – це було з області припущень. Усі розуміли, які це може мати негативні наслідки, і тим самим ми би розв'язали руки Путіну. На початку липня було навіть розслідування, коли в районі Степанівки, південніше за Савур-Могилу, коли наша БМП заблукала на території РФ і були якісь постріли, і вбили курку чи дві курки, і вони заявили відповідний протест. А уявіть, що б було, якби загинули люди.

Twitter / Дмитрий Смирнов

У цих умовах було важко прийняти виважене рішення. Ми повинні були свій войовничий дух стримувати, обов'язково.

І, повертаючись до Іловайська, і оцінюючи ситуацію, яка була на той час, я переконаний, і в мене не було інформації, що планується введення російських військ із боку РФ під маркою незаконних збройних формувань. Була така думка, що якщо є вогнище опору противника в нашому тилу, наприклад Іловайськ, то по теорії ведення наших операцій такі вогнища мають блокуватися, оточуватися і ліквідовуватися. І зазвичай, на таке виділяються не бойові частини. 

Іловайська трагедія
Іловайська трагедія5 канал

На той час була така думка, що можна надати можливість добробатам спробувати цей населений пункт звільнити, коли вони будуть відігравати провідну роль. Бо, зрозуміло, що у них не було важкого озброєння, рівня підготовки, хоча був непоганий бойовий дух, принаймні, це давало нам можливість відволікти сили і засоби противника від інших напрямків. Певною мірою, це стосується дій між Дебальцевим, Горлівкою і Донецьком – у цьому трикутнику.

Росіяни намагалися ввести війська в Україну ще в липні. Однак тоді їх гостинно зустріла наша артилерія. Далі було 24 серпня. У день нашої Незалежності російська армія, порушивши всі міжнародні норми та закони, ввела найчисельнішу кількість своїх військ.

Станом на серпень 2014 близько 70% окупованих російськими найманцями територій було повернуто під український контроль. Армія, спільно з підрозділами СБУ та МВС, впевнено рухалася вперед. За розрахунками штабу АТО, до вересня планувалося повернути всю Донеччину-Луганщину під український контроль.

"Марш вільних людей" у Краматорську5 канал

Щоб не допустити поразки російських найманців на сході України, у третій декаді серпня 2014 року Кремль пішов на пряме військове вторгнення на територію незалежної суверенної держави. 

У ніч із 23 на 24 серпня 2014 року дев'ять батальйонно-тактичних груп Збройних сил Російської Федерації перетнули російсько-український кордон. 3500 особового складу, які розпочали оточення  були озброєні до зубів – у ході оточення Іловайська російська армія мала до 60 танків, до 320 БМД  та БМП, до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів. 

Іловайська трагедія
Іловайська трагедіяскріншот

За встановленими Офісом генпрокурора даними, співвідношення військових сил України та підрозділів ЗС РФ плюс їхніх найманців в районі м. Іловайськ на кінець серпня 2014-го становило: особовий склад – 1 до 18; танки – 1 до 11, бронетехніка – 1 до 16; артилерія – 1 до 15, "Гради" – 1 до 24.

З російської техніки були зняті відповідні розпізнавальні знаки, особовий склад був без шевронів та знаків розрізнення. Ніщо не повинно було суперечити путінським заявам "нас там нет". І лише полонені армійцями російські десантники та танкісти згодом підтвердили, що вони –  військовослужбовці збройних сил РФ. 

Саме пряме вторгнення Збройних сил Росії стало єдиним фактором, який спричинив одночасну загибель безпрецедентної у цій російсько-українській війні кількості українських військових під Іловайськом. Такі висновки напередодні шостої річниці Іловайської трагедії оприлюднив Офіс генерального прокурора. 

Він же передав до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі докази вчинення Росією воєнних злочинів, серед яких і вбивство українських військових поблизу Іловайська.

Де застала Вас новина про 29 серпня (Іловайська трагедія – ред.)?

На 29 серпня вже було зрозуміло, що мова йде не про незаконні збройні формування, що це – російські сили і засоби. Уже були затримані псковські десантники, і техніка їхня була. На той момент було остаточно зрозуміло, що це росіяни і при тому – регулярні сили і засоби. Штаб продовжував керувати цією операцією. Ми передбачали ризик блокування Іловайська. Але на той час у нас не було аналітичних центрів, які б сказали, яким чином можуть події розвиватися. Бачення було таке: якщо ми втрачаємо цю ділянку зіткнення, то створюється загроза для Маріуполя, адже він може бути з півночі блокований, відрізаний від основних наших сил. А це створювало серйозну загрозу правому флангу. Тому планувалося проведення операції з метою деблокування Іловайська, але за умови, якщо будемо його контролювати хоча б частково. Було розроблено декілька варіантів. 

Іловайська трагедія
Іловайська трагедіяскріншот

Перший – це зустрічний рух сил і засобів, які знаходилися на плацдармі південніше Дебальцевого – це Жданівка, і сил і засобів, які знаходилися в районі Старобешевого. Щоб потім східніше Іловайська з'єднатися і тим самим забезпечити виконання попередньої задачі – блокування Донецька. А по-друге, надати можливість бути розблокованими нашим силам і засобам.  

Другий варіант розглядався – рух сил і засобів, з урахуванням тих, які мали прибути з відновлення боєздатності, це і частина 72-ї бригади, і 79-та бригада, з півдня з напрямку Гранітного і з напрямку Оленівки – це південніше Донецька. Таким концентричним наступом сил і засобів блокувати і забезпечити стійкість лінії зіткнення. 

Іловайськ-трагедія-6
Іловайськ-трагедія-6скріншот

Мова йде про період 28-29 серпня. І 28 серпня ми викликали в штаб командирів відповідних підрозділів, яким цей замисел був доведений, вони надали пропозиції, ми узгодили всі деталі, обрали другий варіант. Вони виїхали по своїх місцях базування, щоб готувати підрозділи. Але події почали розгортатися 29 серпня не в тому ключі, як ми планували. 

Була інформація, що у керівника штабу АТО відбулися певні переговори. І буде наданий "зелений коридор" для виходу сил і засобів, і ми припинили реалізацію цього плану по деблокуванню. 

Переговори вів керівник АТО Віктор Муженко. Він спілкувався із заступником начальника Генерального штабу РФ генералом Богдановським. На початку він спілкувався з начальником Генштабу Герасимовим. Але Богдановський постійно вів ці переговори.

Віктор Муженко
Віктор Муженкопрес-служба Міноборони

Суть перемовин була така: ми не здійснюємо ніяких рухів і активностей, а росіяни нам дають коридор і ми по них виходимо зі зброєю.

Але росіяни змінили умови. І сказали, що дозволять вихід вже без зброї?

Навіть була з цього приводу розмова у керівника АТО з Богдановським, коли він озвучив цю вимогу. Але жоден військовий керівник на це не може погодитися. Це означає, що людей просто можуть розстріляти, знищити, або взяти в полон. Це неможливо було допустити.

Тобто ви повірили їхньому слову "офіцера", але елемент недовіри був?

Щоб ми були впевнені у тому, що все пройде "без проблем" – я не можу сказати. У нас не було 100% впевненості. І на той же час, наскільки ми мали інформацію, рішення приймалися на найвищому політичному рівні РФ. Оскільки рішення в РФ приймалися на найвищому військово-політичному рівні (начальник Генштабу, міністр оборони, президент), то ми не думали, що може бути до такого рівня підступність.

Іловайськ-трагедія-8
Іловайськ-трагедія-8скріншот

Коли наші війська почали виходити. І коли ви дізналися про розстріл. Яка обстановка панувала у штабі і що ви робили?

Атмосфера була не те, що пригнічена, більше можна сказати – роздратування. Була дуже велика злість і в керівного складу, і в офіцерів, які були в штабі АТО, і у всіх тих, хто розумів, що відбувається. Ми усвідомили, що вкотре РФ повели себе не по-офіцерські, не по-військовому, в порушення всіх норм. 

Іловайськ-трагедія-16
Іловайськ-трагедія-16скріншот

Що відбувалося з точки зору практичних дій? По-перше, були активізовані перемовини з керівництвом РФ, і я пам'ятаю, що була така розмова в начальника Генштабу, керівника АТО з генералом Богдановським. І він (Віктор Муженко – ред.) йому каже: "Що ви робите? Ви ж творите військовий злочин. Ви розстрілюєте людей, яким ви пообіцяли, що вийдете безперешкодно". І мені запам'яталася відповідь Богдановського: "Я все розумію, але це не моє рішення". Після цієї розмови Богдановський більше не брав участь у подальших перемовинах, і всі перемовини точилися з Герасимовим. 

Я так думаю, що ця фраза, яку від серця Богдановський тоді висловив, думаю, що вона і призвела до того, що його усунули від впливу на цей процес.

Чому вони так вчинили? Що вони хотіли цим довести?

Хочу провести аналогію. Всі знають з історії Другої світової війни операцію під назвою "Дюнкерк". Коли німецька армія завдяки стрілковому наступу блокували велике угруповання британських, французьких і бельгійських військ, і притиснули його до моря. Був так званий "стоп-наказ" Гітлера, який сказав, що далі військам не рухатися. І почалися перемовини (я так розумію, що вони вели до цього політичні перемовини між воєнно-політичним керівництвом Великої Британії, можливо, США і Німеччиною) про те, щоб надати можливість силам і засобам вийти. З 10 по 20 готувалася ця операція, під кодовою назвою "Динамо", і вже з 26 по 3 число була ця евакуація здійснена. Було евакуйовано загалом до 330 тисяч військових. Тобто уявіть 340 тисяч угруповання – це фактично фронт. Але вони не мали достатньо часу, тому величезна кількість техніки була залишена. 

Дюнкеркська операція
Дюнкеркська операціяworldofwarships.ru

Виникає питання, чому Гітлер дозволив вийти? Чому вони не знищили остаточно або не захопили  в полон. Мова йшла про домовленості. Якщо по відношенню до вас ми робимо такий крок, то ми розраховуємо на те, що Велика Британія вийде з війни і не буде далі продовжувати і проти нас воювати. Тобто це був своєрідний джентльменський жест-домовленість. Що потрібно було Гітлеру? Йому потрібно було вивести Британію з війни. І він вважав, якщо він зробить такий вчинок, то це буде спонукати британську сторону до відповідних дій. 

У 2014 році у нас. Як оцінювала РФ наші дії? Що зробити такого, щоб вирішити ситуацію на їхню користь? 

Треба у будь-який спосіб зупинити просування українських військ. Вони вже розуміли, так як і ми, що до середини вересня, максимум до кінця, ми це АТО завершимо. Можливо, не з повним контролем територій, але принципово ситуація буде на нашу користь. Як зупинити? Створити величезний жахливий, руйнівний інфопривід, який паралізує волю людей до подальшого опору. Коли в тебе паралізована свідомість, то ти не будеш фізичних дій вчиняти. І коли вони побачили, що така можливість у них є, а їм треба було якомога швидше звідти піти, бо кожен день призводив до того, що ставало все більше очевидних фактів, що Росія в Україні.

Іловайськ-трагедія-9
Іловайськ-трагедія-9скріншот

Вони не могли бути в цьому процесі до безкінечності. І вони вирішили: якщо пообіцяємо їм вихід, а потім знищимо – це буде той привід, який зруйнує нашу волю до боротьби.

Тобто можна говорити, що назва "котел" створена російською пропагандою і продукується до цих пір?

Ця назва гуляє досі в соціальних мережах, правда, я звернув увагу, що частіше вона в лапках. Вони цю назву використовували, щоб фізично тиснути на свідомість суспільства, на його готовність чинити опір.

Іловайськ-трагедія-10
Іловайськ-трагедія-10скріншот

Чи були в нас інші варіанти, як витягнути наші війська, не домовляючись з росіянами?

У нас був план. Цей план передбачав першу і важливу умову – залишатися в Іловайську. Залишатися в передмісті і в тій частині, де ми мали вплив. До цього часу ми мали закінчити зосередження сил і засобів чотирьох бригад, і діючи по двох напрямках деблокувати. Тобто надати допомогу тим силам і засобам, які знаходилися в Іловайську, і тоді картина була б зовсім інша. Тоді б російське угруповання, зайшовши з півдня і південного сходу в напрямку Іловайська, воно було б блоковане, а в подальшому і оточене – такий був замисел. І він був реалізований на папері, але не в житті. Бо прийняте було рішення виходити. На жаль, воєнне керівництво не могло впливати на прийняття рішень тими ж командирами добробатів. Тобто вони не були військові, вони нам не підпорядковувалися, вони приймали рішення самостійно. Це було їхнє право на таке рішення. І це рішення було прийняте.

Іловайськ-трагедія-11
Іловайськ-трагедія-11скріншот

Паралельно з тими подіями, які були в Іловайську, не менш напруженою, а з військовою точки зору і по наслідкам, ще більш складна ситуація була в районі Луганського аеропорту. Але там наші військові були. І вони тримали цю оборону до останнього. 

Про те, як змінився фронт після Іловайська розповів військовий аналітик Олександр Сурков. 

24 серпня 2014 року російська регулярна армія вторглася на територію України. У районі Іловайська вони атакували Савур-Могилу, перейшли кордон у сторону Амвросіївки, Кутейникового, Осикового, Старобешевого і вийшли на Тельманове. Цих сил було достатньо, аби зламати протистояння українських підрозділів, які там знаходилися, і деблокувати лінію комунікації на Донецьк через Старобешеве. 

Іловайськ-трагедія-17
Іловайськ-трагедія-17скріншот

Безпосередньо в районі Іловайська після того, як наші сили звідти практично вийшли, російські опорні пункти були встановлені в Кутейниковому, Осиковому, Старобешевому, і Новому Світі: там, де стояли наші підрозділи. Лінії блокпостів знялися. Частина підрозділів пішли в сторону Старобешевого, і на нову лінію розділення. Інша частина сил зосередились в районі Агрономічного і Многопілля. Крім того, деякі наші сили залишилися в Іловайську.

Як вам вдалося зібрати сили й особовий склад після трагедії в Іловайську?

У нас не було іншого вибору. Ми були налаштовані на те, щоб і надалі вести наступальні дії. Якби не домовленості, що треба зупинити, наприклад, 5 вересня о 18:00 вогонь і припинити будь-які рухи. 

Навіть незважаючи на великі втрати, які ми понесли в Іловайську, наступальний потенціал у нас був, і він міг бути використаним набагато більше. Але тиск суспільства відіграв вирішальну роль у цій ситуації. 

Іловайськ-трагедія-7
Іловайськ-трагедія-7скріншот

Якщо говорити по-військовому, то ціна Іловайська – це Маріуполь і Приазов'я. Якби не відбулися ці події в Іловайську, то ми могли б втратити Маріуполь, Запорізьку, і Херсонську область і тоді б не стояло питання сухопутного коридору до Криму з боку РФ.

39 хвилин звучав дзвін пам'яті 29 серпня. По всій Україні приспустили прапори, а ми згадали всіх, хто загинув за нашу Незалежність. Ціна, яку ми платимо – надто висока. Але в нас є дух і воля до перемоги. І вона неодмінно настане. Вірте в свою армію. Бо війна ще не завершена.

Дзвін пам'яті
Дзвін пам'яті5 канал

Довідка: Віктор Миколайович Назаров, 58 років. Випускник Київського вищого загальновійськового командного училища. Наприкінці 2000-х пройшов навчання у Женевському центрі політики та безпеки ООН. З 2008 року – генерал-майор Збройних сил України. На початок російської агресії проти України – перший заступник начальника головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України. 

21 травня 2014 року Віктора Назарова призначили начальником оперативного штабу АТО. На цій посаді спланував близько 40-ка операцій, серед яких – операція з деблокування Луганського аеропорту. З 2015 року виконував обов'язки начальника головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України та першого заступника начальника генерального штабу Збройних сил. 

У серпні 2019-го написав рапорт та звільнився з лав Збройних сил України.

Попередній матеріал
Методи Геббельса: за що Путін вихваляє кривавого нацистського пропагандиста
Наступний матеріал
Яка реальна ситуація в школах під час карантину: на що скаржаться батьки і хто відповідатиме – відео
Loading...