На цілковите відновлення Чорного моря знадобиться не один десяток років. Війна негативно вплинула на чорноморську екосистему, кажуть фахівці. За словами екологів, підрив Каховського водосховища став причиною однієї з найбільших екологічних катастроф для акваторії. В якому стані Чорне море зараз, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Аліни Оганезової у випуску новин.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Повномасштабна війна росії проти України щоденно завдає значної шкоди українській екосистемі. Знищення лісів, забруднення повітря, перебування на межі зникнення багатьох видів тварин. Засмічення зазнає і українське Чорне море.
Рятувальник-водолаз Євген перевівся до ДСНС Одещини із окупованої Херсонщини. Нині чоловік разом із командою водолазів-саперів зачищають від російських вибухонебезпечних предметів акваторію Чорного моря.
"Взагалі наша робота не заключається тільки на підводному розмінуванні. Ми проводимо спеціальні роботи по виявленню та пошуку, так само і роботи з розмінування проводимо. По заявкам від місцевого населення, взагалі, що можу сказати – як здається, не підходь, не чіпай, телефонуй 101. Приїхали, виявили, якщо є можливість знищити це на місці, то знищуємо. Це в основі. В рідких випадках це вилучаємо, знешкоджуємо, транспортуємо і потім вже знищуємо", – пояснив водолаз-сапер.
Великої шкоди чорноморській екосистемі завдала техногенна катастрофа, яку спричинили росіяни, підірвавши Каховську ГЕС у 2023 році. Через це сталося масштабне забруднення акваторії. Зокрема й вибухонебезпечними предметами.
"Дуже багато було винесено на берег, дуже багато вибухонебезпечних предметів. І зараз вони наразі всі перебувають тут, у Чорному морі. Вони всі ще не вилучені. Тож, думаю, що в майбутньому проводитимуться якісь роботи суцільного розмінування акваторій. І будемо вже частково зачищувати наші території Чорного моря", – зазначив Євген.
Науковці кажуть: підрив дамби також спричинив чималу шкоду морській екосистемі, масштаби якої до кінця не досліджені.
"Самий значний вплив був внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС. Багато є робіт науковців – що відбувалось у понизі Дніпра, тобто затоплення цих територій, змив забруднюючих речовин з цих територій. Всі вони потоками, а поток був дуже інтенсивний, були винесені в море. Звісно, що руйнування кораблів і витоки нафтопродуктів із них, воно впливає на морське середовище", – сказав доктор географічних наук Юрій Тучковенко.
Читайте також: Теракт на Каховській ГЕС: екологічна катастрофа не лише для України – які загрози чекають на світ.
"Диверсія на Каховській греблі. Тоді в Чорне море потрапило біля 20 км³ забрудненої води. Ми знаємо, затоплювалися міста зі всіма нечистими спорудами та інше, кладовища – це все потрапило до Чорного моря", – зауважив хімік-біолог Владислав Балінський.
Крім того, забрудненість води та морських ґрунтів проявляється також у аномальному цвітінні морської води.
"От зараз якраз у нас спостерігається червоний приплив, так званий. Це токсичне цвітіння одноклітинних водоростей. І це свідчить про те, що є досить серйозне забруднення біогенними речовинами. Але такі цвітіння в нас спостерігалися і до війни, але зараз інтенсивність значно більша. Дослідження фахівців вказують на те, що дуже високі показники вмісту забруднюючих речовин, особливо небезпечних таких, як важкий метал, є в гідробіонтах, саме фільтраторах. Це мідії, рапани, хижі молюски. Тому ці сполуки дуже повільно виводяться із біологічних систем, це можуть бути навіть сотні років. Саме тому, вже як наслідок, от такі цвітіння, токсичні в тому числі", – додав науковець.
На жаль, фахівці зараз не можуть оцінити масштаби збитків, які завдали росіяни чорноморській екосистемі. Нині обмежені повноцінні дослідження. Через війну науковці не мають доступу до важливих ресурсів.
"Проблеми для визначення наслідків для Чорного моря від військових дій, тому що всі дослідники не виходять у море. Тобто ми зараз можемо проводити спостереження тільки з берегової лінії. Тому всі наші уявлення зараз базуються, по-перше, на застосуванні метода дистанційного зондування моря, це, насамперед, супутникова інформація. І друге – це математичне моделювання. Зараз ми можемо тільки будувати гіпотези і казати про стан із теоретичних якихось уявлень із даного моделювання", – заявив професор Юрій Тучковенко.
На відновлення морського середовища знадобиться багато зусиль та часу, кажуть екологи. І додають: важливо привернути і міжнародну увагу до екоциду українського Чорного моря.
Аліна Оганезова, Сергій Іщенко, Одеса, "5 канал".
Дивіться також:
