Рівно 107 років тому у столиці знесли пам'ятник українофобу Петру Столипіну. Зробили це 30 березня 1917-го. Під час однієї з масових акцій на Хрещатику українці влаштували самосуд над монументом і скинули з імпровізованої шибениці. Цей борець з усім українським, голова уряду часів російського царя Миколи Другого, шовініст і жорстокий убивця був похований в Києво-Печерський лаврі у Києві.
Через сторіччя українці знову вимушені боротися з монументальною пропагандою ворога. І якщо після перемоги Майдану країну очищували від комуністичних пам'ятників, то повномасштабне вторгнення росії показало: українці нарешті дозріли, аби відмовитися і від культурної колонізації, яку охрестили "пушкінопадом". Більше дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Ганни Рибалки.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Квітень 2022-го. Майже два місяці після окупації Генічеська на Херсонщині окупанти заявили:
"На Украине установлен первый памятник владимиру илличу ленину. Установлен на прежнее место. И это только начало, товарищи".
Не маючи що запропонувати затишному українському містечку біля моря, росіяни годують "совєцьким". Але мешканці Генічеська добре пам'ятають, як треба поводитися з вождями.
Зносили леніних в Україні в 90-х, і в 2000-х роках. Але традицію публічних масових ленінопадів започаткували в грудні 2013-го у розпал Євромайдану. Тоді з Бессарабської площі у Києві демонтували ватажка більшовиків.
У буремному лютому 14-го комуністичний пережиток із граніту впав, зокрема, і в Житомирі. Знесло духом Євромайдану. Ймовірно, російським пропагандистам це дійство добряче зашкварило мізки. Але ленінопад було не спинити.
Долілиць полетів комуністичний вождь і в Харкові. Це було 9 років тому. Восьмиметрову скульптуру на площі Свободи пиляли декілька годин. Місцеві тоді казали:
"Ленін не потрібен Харкову. Скільки людей загинуло через нього, українців. Під час червоного терору".
"Моя мама пережила Голодомор. Ця людина уособлює цей Голодомор".
Після повномасштабного вторгнення Україну накрив пушкінопад – від заходу до сходу, від півночі до півдня країни. Дебютний був у Мукачевому. Скульптури діячів російської культури "пручалися" – восьмиметровий монумент у Києві не раз обливали фарбою та вимагали демонтувати. Але все ж таки його час настав.
Читайте також: Війна пам'ятників: монументальна Сталініана та масове штампування Ленінів – "Машина часу".
За російським військовим кораблем рушив московитський поет і в Полтаві. Компанію йому склав уродженець Бєлгорода генерал червоної армії Микола Ватутін. Пам’ятник поставили у 2013-му, за Януковича. За ініціативи тодішнього міського голови. Який у грудні 22-го отримав підозру від СБУ – поширював інформацію про розміщення підрозділів ЗСУ.
У листопаді 22-го Пушкіна прибрали й у Харкові. Перед цим активісти не раз купали його у фарбі.
За даними Українського інституту національної пам’яті, лише за рік – з квітня 2022-го до квітня 2023-го, в Україні демонтували 34 пам'ятники Пушкіну. росія любить позначати чужу територію. Але українці довели – не терпітимуть цього. І зробили це ще понад 100 років тому.
30 березня 1917-го у Києві демонтували постамент Петру Столипіну. Прем’єр-міністра часів російської імперії царя Миколи Другого. Пам’ятник українофобу і вбивці всього українського, якого застрелили в київському оперному театрі, простояв на місці теперішнього Майдану Незалежності всього три роки. Під час розквіту національної визвольної революції знесеному монументу влаштували показову "шибеницю". Могила Столипіна – у Лаврі. Її і зараз можуть знайти всі відвідувачі – поруч з Успенським собором. Керівництво заповідника має ідею, що робити з прахом.
"В умовах війни, яку зараз веде народ України і після тих дій, які зробила російська федерація в межах України, таких російських маркерів Україна має позбутися. Є норми законодавства і є церковні православні норми, які могли б дозволити розпочати ексгумацію цього поховання і офіційно внести його в обмінний список. Із тим, щоб повернути наших військових, які перебувають незаконно в російському полоні", – заявив гендиректор національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" Максим Остапенко.
Українські ленінопади та пушкінопади стали відповіддю російській агресії і намірам русского міра паразитувати на чужій культурі і території. Зрештою, коли падає пам’ятник ворогу, руйнується не груда каміння, а ідеї, які він пропагував.
Ганна Рибалка, Віталій Залевський, "5 канал".
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
