Музична творчість чи підтримка імперської політики? У Запоріжжі вирішують долю пам'ятника композитору Михайлові Глінці. Встановлений ще у середині минулого століття монумент є історичною пам'яткою і частиною міського архітектурного ансамблю. Композитор Глінка був автором опери "Життя за царя". Тож на його діяльність поширюється дія закону про деколонізацію. І пам'ятник цій історичній постаті мають демонтувати. Експертні думки – "чи бути Глінці в Запоріжжі" збирав Денис Розенков.
Пам'ятник російському композитору Михайлові Глінці встановили у Запоріжжі в середині минулого століття. Його автором є народний художник УРСР Адольф Страхов. Він створив скульптуру у Харкові, а з бронзи Глінку відливали у Ленінграді. Це один із найбільших пам'ятників в Запоріжжі. Його висота із п'єдесталом сягає чотирьох метрів. Пам'ятників Глінці в Україні два. Ще один – у столиці.
Після початку повномасштабного вторгнення Запорізькі комунальники закрили пам'ятник Глінці мішками із піском. А також встановили дерев'яну опалубку. Все це було зроблено для того, щоб захистити пам'ятку від пошкоджень при ракетних обстрілах.
Втім, запорізькі історики вважають перебування цього пам'ятника на головному проспекті міста – недоцільним.
"У нашому Українському культурному просторі жодного російського письменника, поета, або іншої "доброї людини", яка внесла великий внесок у розвиток російської культури, навіть світового рівня, на нашому просторі просто не може бути", – переконує історик, голова обласного центру охорони пам'яток Валерій Стойче.
Свою позицію науковці обґрунтували тим, що, згідно з законом про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії – діяльності російського композитора – не має місця бути. А його бронзову скульптуру треба демонтувати.
"За інформацією інституту Національної пам'яті, Глінка Михайло Іванович, російський композитор у своїй творчості глорифікував російську імперську політику, зокрема, як автор опери "Життя за царя", яка в радянські часи була перейменована в "Іван Сусанін", також він є автором "Патріотической песни", і це був гімн російської федерації в 90-му – 2000-му роках", – пояснив начальник відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради Ігор Кисліцин.
Втім, прибрати Глінку із Запоріжжя виявилося не просто, адже пам'ятник є частиною архітектурного ансамблю міста, та пам'яткою місцевого значення.
"Для початку треба пройти процедуру. Процедуру щодо не занесення, чи виведення із реєстру пам'яток саме цього пам'ятника. Департамент провів свою комісію, ми підтримали ідею, тобто подали на міністерство пропозицію від себе про вилучення, тобто це дозволяє працювати в цьому напрямку", – зазначив начальник департаменту культури та інформаційної політики ЗОВА Владислав Мороко.
Пересічні містяни чиновників у цьому питанні не підтримують:
"Як у нас війна іде зараз, Пушкіну прибрали пам'ятник, ну і то з тої серії, можна сказати. Нам треба звільнитися від ворожих всяких. У нас свої є герої, видатні люди".
"Нам це не подобається. – Чому? Тому, що це є класика, це історія, нічого він поганого нам не зробив. Особисто. Я в цьому не бачу ніякого сенсу, й це не підтримується у всьому світі".
Місцеві архітектори також проти демонтажу пам'ятника. На засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини архітектури та містобудування – вони проголосували проти. Тож, усі напрацювання науковці та архітектори вирішили спрямувати до Міністерства культури. Там остаточно мають вирішити – бути Глінці у Запоріжжі, чи ні.
Денис Розенков, Дмитро Дубіна, Запоріжжя, "5 канал"
Читайте також: битва за топоніми: чи треба перейменовувати Бровари та Запоріжжя – реакція місцевих і міністра освіти.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою:
перейменування міст на Київщині – реакція.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
