Київ не пристосований для пересування неповносправних

    Підземні переходи без з'їздів, магазини та установи без пандусів та бордюри у десять разів вищі за норми. А ще – розбиті тротуари та незручна бруківка. Такий він – Київ для неповносправних на візках.

    Проблеми безбар'єрного пересування у столиці обговорюють вже багато років. Попри це, елементарним нормам доступності не відповідає щонайменше 90 відсотків Києва. Сьогодні 5 канал перевіряв на доступність історичну перлину столиці - Поділ. Виявилося, без зайвої допомоги людина на візку може проїхати щонайбільше кілька метрів.

    Ось це – один з типових пішохідних переходів на Подолі. Висота бордюру тут майже у 10 разів вища за норму. На протилежному боці пониження є, однак через якість асфальту проїхати на візку без сторонньої допомоги тут майже неможливо.

    Таких у столиці – на кожному кроці, каже один із найзавзятіших борців за доступний простір Іван Марусевич. Уже три десятки років він – в інвалідному візку. Разом ідемо інспектувати перлину Києва – Поділ. На першому ж світлофорі – надто високий бордюр.

    Після таких стрибків – проблеми зі здоров’ям та поламані візки. Далі – тротуар під нахилом. У магазини – зась. Ані пандусів, ані заїздів. Біля одного з ресторанів пандус є, однак…

    Іван Марусевич: "Він зроблений, але він зроблений з грубим порушенням норм. Тут без сторонньої допомоги заїхати сюди неможливо. Кут нахилу зависокий і повинні бути обладнані двосторонні поручні".

    Центральний вхід до Києво-Могилянської академії. Заїхати до вишу…

    Іван Марусевич: "Неможливо. Тут зручно з цього боку можна було б зробити пандус. І людина з вадами здоров’я – я думаю, таких бажаючих навчатись в такому навчальному закладі було б також немало".

    Музичний театр – один із небагатьох театрів, який пандусом таки обладнали. Однак, під’їхати до нього – справа не з легких.  

    Іван Марусевич: "На такі тротуари – вони все по старим нормам обладнано – виїхати неможливо".

    З іншого боку під’їзд заблоковано кубом. Ще одне випробування – проїхатися у візку по бруківці чи дірах на тротуарі. На такій – ризикують впасти з візка щомиті. У кінці – черговий бордюр.

    Прогулянка закінчується перед підземним переходом. Сюди навіть з допомогою заїхати неможливо.

    Іван Марусевич: "Бачите – тут нема взагалі нічого. Це старий підземний перехід, і більшість підземних переходів в Україні і в Києві сьогодні має такий незручний і непристосований вигляд".

    Натомість, у КМДА карати забудовників, які нехтують нормами доступності – не мають повноважень. У профільному міністерстві пояснюють – можуть вплинути лише на забудовника, доки той не здав будинок в експлуатацію. На решту – не можуть юридично. Зокрема, на більшості будівель Подолу на пам'ятках архітектури навіть за наявності коштів та бажання встановити пандус непросто.

    Ігор Соколов, директор департаменту містобудування, архітектури та планування територій Мінрегіонбуду: "Є таке поняття – "автентичність", і треба зберегти автентичність пам’ятки архітектури. Ну, наприклад, той же пандус. Якщо це буде інородне тіло, яке наносить певні зміни, і може наносити пошкодження пам’яткам архітектури, тому тут дійсно треба дослухатись до Міністерства культури, як це можна зробити практично".

    За недотриманні норм доступності у новобудовах – радять звертатися до організації, яка після перевірки має спрямувати справу про порушення до прокуратури. Однак на практиці таких випадків – одиниці.

    Євгенія Подобна, Віктор Сніжко, 5 канал.

    Попередній матеріал
    У Києві познущались з пам’ятника загиблим націоналістам
    Наступний матеріал
    Долгополов пробився до ¼ тенісного турніру в Індіан-Велсі