Повну ревізію мінометів "Молот", які є в усіх військових частинах, має провести Міністерство оборони. З такою ініціативою виступив Генпрокурор під час засідання парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони.

Говорячи про причини трагедія на Рівненському полігоні, Луценко назвав два фактори: технічний та людський. Щодо останнього – командири полігона, за словами Луценка, мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Зі слів прокурора та експертів, було виявлено чимало порушень в експлуатації мінометів: і порушення дистанції, і місця для належного встановлення зброї.

Також Генпрокурор попросив розвіяти легенди про те, що сталь, з якої зроблені міномети, не відповідає нормам. Глава ГПУ називає цю інформацію нісенітницею. Проте запобіжники, за словами Луценка, повиходили з ладу, тому що були ще радянського зразка. Також він заявив, що не розуміє, чому цю проблему досі не усунули.

Водночас, як розповів директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Олександр Рувін, міномет "Молот" на полігоні вибухнув влітку саме через подвійне заряджання.

"Одна міна, коли її кинули, не спрацювала - сталася "осєчка". Під вагою наступної міни, яку закидують, вона наколюється, але вишибний заряд у неї розрахований тільки на одну міну. І вона починає йти, наступна міна вагою 16 кг над нею висить - і обидві міни розлітаються", – пояснив Рувін.

Окрім цього, Олександр Рувін звернув увагу на порушення при проведенні військових навчань.

"Оце повинна була бути вогнева позиція, де в той день мали проводити стрільби. Дистанція – 120 м, відстань від міномета - 20-40 метрів, від пункту управління 30-40 м, до автомобілей – 500 м. Це згідно з вимогами. Що було насправді? Замість 120 м – 20 м; замість 20-40 м – 3-4 м; відстань від пункту управління 10 м замість 30-40 м і до машин 48 м, тому і машини постраждали", – пояснив Рувін.

Міномети мали стояти на глибині 2 метри, та насправді були на глибині 50 см.

Зазначимо, з 2016 року в Україні сталося вже дев'ять розривів мінометів "Молот".