Згідно з вересневим проєктом звіту Єврокомісії, що потрапив у розпорядження "Радіо Свобода", систему декларування активів в Україні необхідно посилити для кращого виявлення та запобігання необґрунтованому збагаченню.
Єврокомісія прямо наполягає на розширенні кола осіб, зобов'язаних подавати декларації. До нього пропонують включити:
- радників і помічників високопоставлених політиків (зокрема керівництва Офісу президента);
- керівників вищої ланки всіх державних підприємств.
Ця оцінка Єврокомісії фактично повторює вимоги, з якими ще в серпні 2023 року виступала фракція "Європейська Солідарність". Під час підготовки законопроєкту про відновлення декларування депутати "ЄС" подавали відповідні поправки, зазначаючи, що прозорість має стосуватися всіх, хто ухвалює державні рішення або впливає на них.
Співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко тоді наголошувала, що обов'язкове декларування має поширюватися на всю вертикаль Банкової та держсектору:
"Мають декларуватися всі представники Офісу президента, штатні і позаштатні. Адже саме Офіс президента сьогодні фактично керує країною. Банкова підмінила собою МЗС, Банкова вирішує всі контракти щодо МО, Банкова керує урядом, Банкова сьогодні керує парламентом... Люди, які мають безпосередній вплив на прийняття рішень від державної влади, мають декларуватися так само, як усі керівники і представники державних підприємств", – зазначала Геращенко.
Системний тиск на НАБУ і САП та заклики до реформи СБУ
Поряд із розширенням антикорупційного контролю, Єврокомісія у своєму проєкті висловлює занепокоєння "постійними спробами системного тиску на незалежність і діяльність НАБУ та САП", хоча загалом оцінює роботу антикорупційної інфраструктури як результативну.
Серед ключових зауважень та рекомендацій Єврокомісії:
- Тиск та дискредитація: у документі фіксуються триваючі кримінальні розслідування, стеження за працівниками НАБУ з боку інших силових органів та сплановані медійні кампанії з дискредитації керівництва антикорупційних органів;
- Розширення підслідності НАБУ: Брюссель рекомендує поширити юрисдикцію НАБУ на всі посади з високим корупційним ризиком (включно з керівництвом Офісу президента та головами обласних адміністрацій), а також надати бюро практичну можливість автономного прослуховування та оперативний доступ до експертиз;
- Незалежність САП: керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури пропонують надати право самостійно відкривати провадження та погоджувати слідчі дії щодо народних депутатів без погодження з генеральним прокурором;
- Реформування СБУ: у проєкті звіту констатують відсутність значного прогресу в реформі Служби безпеки. Єврокомісія закликає скасувати "фактичну монополію СБУ на прослуховування", позбавити її нехарактерних функцій досудового розслідування та зосередити роботу спецслужби виключно на питаннях національної безпеки.
Також у документі згадуються занепокоєння щодо неупередженості НАЗК "в окремих напрямах діяльності" та наголошується на виконанні рекомендацій незалежного оцінювання агентства.
Офіційне оприлюднення підсумкового звіту Єврокомісії заплановане на 28 жовтня в межах щорічного Пакета розширення ЄС.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.