Чи допоможуть ІМЕІ-коди розвитку ринку мобільних телефонів і який ризик несуть "сірі" пристрої в Україні – експертка у сфері зв'язку

Мобільний телефон Shutterstock
Які проблеми користувачів і держави допоможе вирішити реєстрація IMEI-кодів мобільних пристроїв; чи стосується система обліку кодів ІМЕІ ідентифікації користувачів мобільного зв'язку; який зв'язок між ІМЕІ-кодами і зв'язком 5G – на ці та багато інших бентежних запитань у студії програми "Час: Online" на "5 каналі" відповіла членкиня Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації Вікторія Трощенко

– Які саме проблеми дозволяє вирішити реєстрація IMEI-кодів?

– Давайте спочатку з’ясуємо, що таке IMEI-код. IMEI-код – це певний ідентифікатор, який дозволяє ідентифікувати обладнання в мережі, і стосується пристроїв, в які ми вставляємо сім-картки. Це наші мобільні телефони, смартфони, планшети.

Які проблеми вирішує держава? По-перше, будемо говорити про те, що наявність IMEI-коду – це особлива характеристика обладнання такого як мобільні пристрої.

Його наявність дозволяє застосувати певний інструмент саме до такого типу обладнання. Облік ІМЕІ-кодів, точніше система, яка буде обліковувати, може допомогти державі в якості додаткового дієвого запобіжного інструменту для відшукування вкрадених телефонів, що важливо, оскільки багато справ щодо крадіжки телефонів залишаються нерозкритими, а також для боротьби із контрафактною та контрабандною продукцією шляхом припинення, упередження її проникнення на ринок нашої держави.

Контрафакт – це підроблена продукція. Вона і коштує зазвичай дешевше, і не має певних сервісів, на розробку і рекламу яких виробник витрачає зусилля і гроші.

– Ви опираєтеся на міжнародний досвід у створенні цієї системи?

– Взагалі цікава історія щодо нашої країни зі створення саме такої системи. До 2014 р. така система вже працювала в нашій державі. В 2014 р., на законодавчому рівні, було знищено певний дозвіл на ввезення мобільного обладнання, а на цьому базувалась сама система. Тобто змінами до законодавства зруйнували існування цієї системи.

Але міжнародна спільнота почала приділяти саме в 2014 р. забагато уваги тому, як боротися з краденими телефонами, контрафактною продукцією – бо це проблеми не тільки нашої держави. В 2014 р. Міжнародний союз електрозв'язку організував робочу групу, яка близько 5 років вивчала досвід інших країн по боротьбі з цими проблемами. На той момент досвід України, її системи, також розглядався в Міжнародному союзі електрозв'язку.

Що було неефективним? Відсутність у законодавстві норми, яка б дозволяла відключати мобільні пристрої у разі, якщо їх IMEI-код є несправжнім. Саме через це система не показала очікуваного ефекту. Тому сьогодні в соцмережах часто чуємо про те, що така система вже працювала в нашій країні, але вона не була ефективною.

Так, імпортери подавали IMEI-коди, оператори подавали свою інформацію, а завершального дієвого кроку, щоб унеможливити використання приладів із невірними, підробленими чи клонованими IMEI-кодами, – не було. І шахраї зрозуміли, що можуть продовжити ввозити контрафактну та контрабандну продукцію в державу.

В міжнародній спільноті з 2014 р. було напрацьовано декілька рекомендацій, обов'язкових для країн-членів Міжнародного союзу електрозв'язку. Перша рекомендація стосується крадених телефонів, друга – контрафактних, а третя – боротьбі з клонами, тобто однаковими IMEI-кодами в мережі, враховуючи, що такий код є унікальним.

Що таке IMEI? Частина IMEI-коду встановлюється виробником і є єдиною та однаковою для будь-якого типу обладнання. Тобто за першими 8 цифрами IMEI-коду, встановленими виробником, можна ідентифікувати модель мобільного пристрою. Інші цифри розраховуються за певним алгоритмом.

– Тобто у разі відключення відключаються всі клони чи певні з них?

– Однозначно автоматично його визначити не можна, але задля цього потрібно застосовувати певні аналітичні алгоритми, запропоновані в згаданих рекомендаціях. Застосовуючи їх, можна визначити – клон чи не клон. Проте законопроєкт, нині опублікований на сайті Верховної Ради, передбачає певний перехідний термін часу, завдяки якому можна буде взагалі звести нанівець існування таких клонованих IMEI-кодів.

В згаданих міжнародних рекомендаціях міститься позитивний досвід інших країн, які вже запровадили цю систему і продовжують запроваджувати подібні системи. Робота цих систем на міжнародному рівні вже має ефект і дає результати. Іноді спільнота висловлюється, що в жодній європейській країні не запроваджено такої системи. Однак існує досвід Великобританії: там уже понад 10 років вважається кримінальною справою перепрошивання телефонів та зміна IMEI-коду. Отже, деякі держави запроваджували певні заходи, упередження і боротьбу. Єдине, що існування саме автоматичної системи вирішено як найбільш дієвий спосіб, що запропоновано й рекомендовано іншим країнам для застосування та впровадження в своїй державі.

– Чи стосується система обліку IMEI-кодів ідентифікації користувачів мобільного зв'язку?

– Взагалі не стосується. Останнім часом багато суперечок у соцмережах щодо цього. А в деяких статтях навіть починають писати про IMEI-коди і потім плавно переходять до ідентифікації користувачів. Ідентифікація користувачів – це коли ми персоналізуємо себе, отримуємо сім-картку і ідентифікуємо себе, як особу. Тобто кожна сім-картка "знає" свого користувача і оператор може ідентифікувати особу, якій вона належить, у разі, якщо це не анонімний "prepaid". IMEI-код не має відношення до ідентифікації користувача – він має відношення до ідентифікації пристрою у мережі. А це різні речі.

Певні експерти казатимуть, що якщо ідентифіковано користувача, він прив'язаний до сім-карти, сім-картка прив'язана до телефону, то це спосіб за нами слідкувати. Але ж ми розуміємо, якщо наявна певна кількість інформації, то у будь-якому випадку можна забезпечити той аналіз, який ідентифікує цю особу, навіть якщо вона буде анонімною. Робити це стосовно кожного користувача не є можливим і це задача інших органів і не є задачею обліку IMEI-кодів.

Проте є зрозумілим, для чого потрібна ідентифікація абонента в мережі оператора, – в тому стані, в якому знаходиться наразі наша держава, є дуже небезпечним, коли ми маємо певну кількість телефонів із неідентифікованими користувачами.

– Але ж це монета з двома сторонами. Певних громадян, особливо військових, не бажано відстежувати. Наскільки захищена база даних?

– База кодів IMEI не має відношення до цього взагалі. Для забезпечення безпеки військових наявні свої підзаконні, нормативні документи, які це регламентують, і думаю, що вони передбачають можливість чи неможливість винаходження військових у полі чи в місцях бою. Тому, думаю, це питання інших структур, як це убезпечити.

Вікторія Трощенко
Вікторія Трощенко5 канал

– Від чого захищає система реєстрації IMEI-кодів із точки зору ринку збуту мобільних пристроїв?

– Саме це питання висувається на перше місце як найбільш корисне для нашої держави у разі, коли цей закон буде прийнято. Ми сьогодні кажемо, що більшість продукції є контрафактною або такою, що перевозиться з порушенням митних правил, тобто проходить повз кордони без сплати митних платежів, а відповідно без сплати податку на додану вартість. Розрахунки організацій, які проводять дослідження щодо недоотримання бюджетом за цієї причини, коливаються від 1 до 2 млрд грн. Тобто держава очікує в разі запровадження цієї системи отримати додаткові кошти до бюджету.

Хтось каже, мовляв, яка різниця. Але ж дискримінуються імпортери мобільних пристроїв! Якщо білий імпортер платить усі митні платежі, податки і починає збут обладнання на ринку, то зрозуміло, що він має врахувати всі свої витрати – це впливає на вартість обладнання.

Шахрай, який завіз повз оформлення митних платежів, митних правил, має маржу, за якою він виступає з меншою ціною. Він дійсно більш привабливий для споживачів, які бажають витратити менше грошей, але отримати товар. Але здебільшого це псує здорову конкуренцію на ринку.

– Громадян, які купують мобільний телефон, як захищатиме ця система?

– Те, що ми сказали про крадіжку, – це перше питання. Якщо IMEI-код дозволяє ідентифікувати обладнання в мережі, то правоохоронні органи матимуть змогу його знайти. Наприклад, деякі оператори кажуть, що в них є клонів понад тисяча. Був час, коли, наприклад, в IPhone замість IMEI-коду стояло 14 чи 15 одиниць. От який пристрій шукати по всій Україні, якщо їх 1000? Тепер ми розуміємо, що технологічно можна і знайти цей пристрій.

– Як відбувається пошук, якщо сталося нещастя і вкрали телефон?

– Крадій, напевно, його краде для того, щоб перепродати. Далі отримувач цього пристрою вставляє свою SIM-картку і в мережі може бути ідентифіковано цей IMEI-код. З геолокацією правоохоронним органам може допомогти тільки оператор мобільного зв'язку. Він володіє цією інформацією. А сам IMEI-код може дати ця система. Тобто правоохоронні органи подають інформацію: "Вкрадено". В базі кодів IMEI змінюється статус на "заборонений до використання". Кінцевий користувач, який придбає крадений телефон, не зможе ним користуватися. Ну хіба що на запчастини. Тому не буде сенсу красти і перепродавати мобільні телефони.

– На впровадження цієї системи коли очікувати?

– По-перше, має бути прийнятий закон. Якщо закон ухвалять, хочу заспокоїти користувачів, що їх телефони – неважливо будуть вони мати правильний чи неправильний IMEI-код – будуть працювати, за проєктом закону, до 1 січня 2025 р. Цього часу достатньо, щоб модель телефону застаріла і користувач думав про те, що потрібно купувати новий, а новий користувач уже буде купувати, враховуючи ті законодавчі новели, які будуть прийняті та діятимуть на території України.

По-друге, вже з 1 січня 2025 р. телефони, які залишаться в мережі з неправильними IMEI-кодами, будуть відключені. Але абоненти попереджені, у них буде три роки, за які вони зможуть планомірно змінити пристрій на той, яким зможуть без перешкод скористуватися.

– Якщо людина придбала телефон і не знала, що він завезений по "сірій" схемі і в нього неправильний IMEI-код, як дізнається звичайний користувач? Буде приходити якесь SMS-повідомлення?

– SMS має приходити. Але, коли ми приходимо щось купувати до магазину, то принаймні перевіряємо дату придатності товару. Тому моя порада споживачу на майбутнє, беручи до уваги практику, яка вже була до 2014 р., коли подібна система працювала, – запитувати в магазині чи інтернет-магазині IMEI-код телефону, який вони збираються купувати. IMEI вказується принаймні у чотирьох місцях, зокрема на акумуляторній батареї та коробці, і продавець може його, наприклад, сфотографувати, а покупець – 24/7 перевірити у відкритій публічно базі, чи цей код дозволений, чи не дозволений.

Статус дозволений чи заборонений, тобто до якого списку його віднести, – чи-то сірого, чи білого, чи чорного – визначається саме під час перетину товаром кордону. Імпортер, який завозить цей пристрій, проходить митний контроль і подає інформацію про IMEI-коди. Якщо декларація з митним органам співпадає, якщо всі дані співпадають, то обладнання вважається таким, що пройшло легітимно на територію України, що його код правильний (а IMEI-код ще додатково перевіряється за певним алгоритмом і співставляється з виробником), то такий код набуває статусу дозволеного. Тому, на час коли користувач купуватиме цей пристрій, він може перевірити, чи дозволений він, чи ні, і прийняти рішення купувати чи не купувати.

– Як раз актуальна інформація для споживачів перед святами, коли вони купують подарунки.

– Але поки ще база не запущена, система не запущена і закон не прийнято. Тому чекаємо.

– Ви маєте великий досвід розбудови ІТ-систем. Що найголовніше в цій системі нової реєстрації кодів?

– Автоматизація, тим більше у державному секторі, – це складна процедура. Але основна мета при побудові таких національних систем – унеможливити або зменшити ризик корупційних впливів.

Автоматизовані системи – це автоматичні процеси, які мають відбуватися без людського впливу. Все залежить від того, як буде прописано саме положення про систему, а саме: як саме система буде працювати; які елементи захисту до неї застосувати; як повинні відбуватися всі процедури. Все це має бути зрозумілим і прозорим, щоб втручання людського фактору на прийняття того чи іншого рішення було максимально мінімізовано.

Головний напрямок і цілі цієї системи – максимально автоматизувати всі процеси та унеможливити корупційний вплив. Тобто зібрати достатню кількість інформації, яка дозволить на своєму стику прийняти рішення системою, а також надати певний інструмент для застосування та використання в подальшому всім зацікавленим сторонам – споживачу, продавцю, митній службі, Нацполіції.

– Всі чекають на новий етап розвитку сервісів мобільного зв'язку – 5G. Чому це пов'язано з IMEI?

– Місяць тому я почула таку інформацію і зацікавилась нею. Розуміємо, що міжнародні стандарти і рекомендації дуже швидко змінюються і напрацьовуються по відношенню до технологій, що також стрімко розвиваються. Наразі можу сказати, що 5G – це більше про "розмову" приладів між собою. А прилади між собою "розмовляють" програмними сервісами. І коли ми кажемо про контрафактну продукцію, то ми маємо розуміти, що і якість тих сервісів, які виробник рекламує, можуть бути зіпсовані тими шахраями, які підробляють товар.

Наприклад, людина купує телефон і багато сервісів не працюють. І вона каже, що виробник рекламує ці сервіси, а вони не працюють, – значить, говоримо про підробку товару. Це з одного боку. З іншого , програмні сервіси – це і наша небезпека.

Тому, ознайомившись із останніми стандартами щодо 5G, думаю, що для мобільних телефонів є важливим IMEI-код. Отже, зв’язок IMEI-коду та 5G не дуже прямий, але на рівні якості програмних сервісів ми будемо його відчувати.

– Були випадки, коли мобільні телефони і загоралися, і шкодили здоров’ю користувача. То чи буде виробник відшкодовувати?

– Так, це і є головне. Коли продукція підроблена, споживач не може сподіватися на те, що йому буде повернуто телефон чи замінено його за рахунок виробництва. Виробник скаже: "Це не моя продукція, вона підроблена, тому звертайтесь до того, хто її виробив".

– Чи повинні користувачі в Україні остерігатися нової системи? Яким чином введення законопроєкту стосується конкретно їх?

– Ні не повинні. Звичайному користувачу, який купує пристрій у торгівельних мережах на території України, перша рекомендація – це запитувати у продавця. А продавцю, який продає – запевняти і підтверджувати це результатом запиту до системи обліку ІМЕІ-кодів, що даний пристрій має легітимний код IMEI.

Друге питання, яке задають: що буде, якщо особа провозить з собою для особистого використання (з-за кордону – ред.)?. Такий телефон, якщо він буде підключений до мережі, з'явиться в цій мережі зі статусом "тимчасовий до використання". Тривати цей статус буде 120 днів. Протягом цього терміну оператор буде повідомляти, що у цього обладнання статус тимчасовий, а людина, яка привезла його через кордон, як це було до 2014 р., має просто підтвердити факт його провезення і змінити його статус на "дозволений".

– Як це зробити?

– Відповідно до закону, має бути розроблений порядок внесення кодів IMEI до автоматизованої системи, де буде ретельно прописано, куди звернутись. Думаю, що оскільки держава у нас прагне до цифровізації, будуть розроблені зручні сервіси для того, щоб цим можна було скористатись.

– Тобто існує поки законопроєкт, і як тільки він стане законом, будуть тоді сервіси запущені?

– Так, тоді вже будуть розроблені і деталізовані всі порядки, і буде пояснено користувачам, куди звертатися і в яких випадках. І цей процес має супроводжуватись певною рекламою і роз’ясненнями для спільноти та споживачів.

Попередній матеріал
"Щоб більше часу проводити з дітьми": що молодим батькам в Україні під час пандемії пропонують онлайн-магазини
Наступний матеріал
Економія грошей і часу: як підібрати якісний брендовий одяг, не виходячи з дому – директорка "Lamoda Україна"
Теги:
Loading...