Хата-ґражда в Карпатах, мальоване село на Поділлі, дерев'яне мереживо Сіверщини, український модерн Полтавщини, хати Бессарабії, Запоріжжя та Слобожанщини – усі ці дивовижні зразки, якими багата Україна, тепер зафіксовані у п'яти великих серіях документального проєкту "Стріха".
Мета фільму – показати автентичні архітектурні скарби, зокрема й ті, що заховані у селах, подалі від головних доріг, – наш традиційний архітектурний код. Не менш важливо розпочати публічну дискусію про збереження унікальних архітектурних пам'яток та способу їх реставрації.
"Стріха" – це і про відчуття дому, прихисток і дах над головою, які багато людей втратили через війну.
Героями проєкту стали власники та власниці унікальних хат із різних куточків країни, активісти, які займаються збереженням та відновленням архітектурної спадщини, члени місцевих громад, а також експерти: архітектори, науковці та мистецтвознавці.
Кожна будівля має захопливу історію, задокументовану і збережену для переосмислення наступними поколіннями.
У першій серії "Захід" знімальна команда помандрувала до Галичини, Волині, Поділля та Закарпаття досліджувати гуцульську ґражду, дерев'яні церкви та тренд на відновлення старих хат у селах.
Мистецтвознавець і дослідник дерев'яної архітектури Михайло Сирохман розповів про близько 2500 збережених дерев'яних церков по всій Україні, лише 8 із яких змогли потрапили в список світової спадщини ЮНЕСКО.
Мешканець присілку Ігрець біля Криворівні Микола Марусяк запросив документалістів до своєї унікальної оселі - гуцульської ґражди, яка є не музейним експонатом, а житловою хатою, і де проживає вже п'яте покоління родини. А сім'я Смолінських у с. Вороняки на Галичині зберегла стару хату 1860-х рр. під житньою стріхою і з глиняною долівкою, на якій досі збереглися адресні таблички зі всіх режимів, починаючи від Австро-Угорської імперії.
У другій серії "Північ" ідеться про автентичне дерев'яне мереживо Чернігова, унікальну козацьку барокову церкву с. Седнів, яка пережила не лише дві світові війни, але й новітню російську окупацію, та поліські хатки-мазанки, чиї стріхи зі збіжжя рятували цілі родини від смерті у часи Голодомору.
Героями епізоду стали художниця та шкільна викладачка Інна Величко, яка започаткувала в с. Городське біля Коростишева культурно-мистецький центр "Поліська хата". Микола Степанець та дизайнер Ян Лебедь, що самотужни відновили і пристосували для комфортного проживання традиційну хату на Наддніпрянщині. Чернігівець Станіслав Іващенко, який створив проєкт "Дерев'яне мереживо Чернігова" та за допомогою волонтерів займався популяризацією та відновленням особливої архітектурної спадщини міста.
У третій серії "Центр" ідеться про зразки унікального українського модерну початку ХХ ст. на Полтавщині, споруди народних шкіл у Лохвиці, заповідник "Трипільська культура" у с. Легедзине, та дерев'яні млини Черкащини як основні просторові домінанти українського села.
Героями проєкту стали дослідник архітектури і краєзнавець Артур Ароян, який розповідає про будівлю Полтавського земства за проєктом Василя Кричевського, з якої розпочався відлік українського модерну. Співробітниця Лохвицького краєзнавчого музею Ольга Пальчик, яка розповідає про унікальну двокомплектну земську школу, споруджену в 1911 р. А також, краєзнавець та кандидат історичних наук Назар Лавріненко, що занурює глядача у різноманіття вітряних та водяних млинів Наддніпрянщини, та попереджає про загрозу їх повного зникнення: з понад 10 тисяч вітряних млинів сьогодні на Черкащині їх залишилося лише десятки.
Хоча нині неможливо поїхати з експедицією на тимчасово окуповані території, про унікальну архітектуру цих регіонів також буде обов'язково розказано в проєкті. Після повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 р. постали ще й питання повоєнної відбудови, житла для вимушених переселенців, а також тенденція переїзду з міста в село, що набула особливої популярності – усі ці теми також розкриті в межах п'яти великих епізодів.
Тема дослідження української ідентичності почала набирати обертів з 2014 р. і зараз є ще більш актуальною. Українці намагаються знайти себе в традиціях, мистецтві, музиці – архітектура також заслуговує на важливе місце у цьому пошуку. Проєкт "Стріха" – це можливість ще більше дізнатись про себе і власну культуру.
Про організаторів проєкту:
CRAFT STORY – незалежна студія, яка спеціалізується на документальних проєктах та ютуб-шоу. В портфоліо студії окрім проєкту СТРІХА також є такі документальні проєкти: ЗАПАЛ – документальний проєкт про традиційну українську культуру, СПАЛАХ – документальний серіал про сучасну українську культуру, створений у копродукції зі СЛУХ медіа та KNIFE films.
UKRAЇNER – це спільнота та організація, що з 2016 р. досліджує Україну та український контекст, розповідає історії самим українцям, а також транслює їх у світ, перекладаючи десятками мов. 24 лютого 2022 р. росія розпочала повномасштабну війну проти України. Цього ж дня Ukraїner перезапустив усі свої канали комунікації, що почали мовити про війну та подолання катастроф, спричинених окупаційними військами.
Ukraїner, як і раніше, залишається майданчиком історій з України для усього світу. Але якщо раніше ці історії були про миролюбну країну, що змінюється і реформується, то сьогодні це – країна, що воює за свою свободу, з оповідями про запеклу боротьбу, героїзм та відданість справі. Сьогодні українці діляться досвідом сміливого опору і перемог з усім світом та пояснюють, чому світ також має боротися за демократичні цінності на боці України.
Читайте також: Битва під Оршею: як українці, литовці та поляки знищили "цвіт армії" московського царя
Дивіться відео на тему: Невідоме про Донбас: історія, яку варто знати
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.