22 червня засідання Ради ООН з прав людини в Женеві. Україна, як і 40 інших держав, підписує резолюцію. Від Китаю вимагають негайно надати доступ незалежним спостерігачам до однієї з провінцій, де, за даними правозахисників, відбувається геноцид місцевих – народу уйгурів, більшість з яких мусульмани.

Через кілька днів агенція Associated Press повідомляє з посиланням на власні джерела: влада Китаю тисне на Україну, щоби та відкликала свій підпис. Інакше погрожують заблокувати постачання 500 тисяч доз вакцини. І згодом те саме видання повідомляє: Київ таки відкликав свій підпис без пояснення причин.

В офіційному Пекіні відразу привітали такий нібито крок України.

"Китай не надає вакцини або інші протиепідемічні засоби іншим країнам в обмін на певну вигоду, не має жодних геополітичних цілей та не висуває жодних політичних умов", – мовиться в заяві.

В українському МЗС тим часом мовчать. На запитання, чи шантажував Китай вакциною, у вітчизняному МОЗ кажуть: відповідати не можуть, бо дипломатія – не їхня компетенція. Додають: китайську вакцину "Коронавак" закуповували через посередника – компанію "Лекхім". І всі перемови з виробником вів саме він.

"Що стосується наступних закупівель, ця інформація є конфіденційною зі сторони тієї компанії, яка буде цим займатися", – каже речник Міністерства охорони здоров'я України Роман Борщ.

Про шантаж уперше чує, керівник медичного комітету ради сумнівається, що він був.

"Постачання вакцин відбувається за графіком, без затримки навіть на одну годину, тому якби це було те, що ви кажете, правдою, то ми б знали по постачанню вакцин, Китай би заблокував", – вважає голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

У ситуацію не посвятили й депутатів комітету із зовнішньої політики.

"Дія вчинена з відкликання – це одне питання. Офіційна відповідь і пояснення від МЗС поки не надходила, бо ми теж, як члени парламентського комітету протягом крайніх якраз 2 днів отримували дуже багато звернень від дипломатів, з посольств, як розцінювати таку ситуацію", – зазначив член Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Андрій Шараськін.

Тож запрошують очільника МЗС і представника МОЗ пояснити, що відбулося. І чи тиснули китайці.

"Вирішили, що треба запросити всіх, хто знає якусь інформацію на закрите засідання", – каже членкиня Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Єлизавета Ясько.

Експерт з українсько-китайських відносин показує новину на сайті представництва України при відділенні ООН у Женеві. У ній про участь нашої делегації у 47-й сесії Ради ООН з прав людини написано:

"Україна відкликала свій підпис під спільною заявою щодо ситуації з правами людини в китайській провінції Синьцзянь від 22 червня 2021 року".

"Китай міг шантажувати, ми розуміємо, що зараз іде надзвичайно агресивна політика з боку Китаю, вона тотожна російській політиці", – зауважив головний координатор Українського центру вільного Гонконгу Артур Харитонов.

Як і російські, китайські ЗМІ рясніють заголовками типу "Україна відвертається від євроінтеграційного шляху". Одне з видань навіть опублікувало карикатуру, на якій український президент відпливає від човна з написом "Антикитайський табір".

Чи справді це так? Новин про співпрацю з Пекіном в українських ЗМІ достатньо. То нардепка від "Голосу" зустрілася з представниками посольства КНР в Україні. То віцепрем'єрка з питань євроатлантичної інтеграції презентує книгу Сі Цзіньпіна. То Міністерство освіти обіцяє відкривати інститути Конфуція.

"Які у Швеції, Британії і Америці закривають через ту саму загрозу національній безпеці, бо там працює агентура", – каже Артур Харитонов.

А от ексчільник МЗС переконаний: шантаж вакциною – занадто мізерно для Китаю, але мають інші важелі впливу на Україну. Та говорить: якою б не була причина відкликання підпису, це навряд чи вплине на відносини України з Європейськими партнерами. Але репутацію таки підмочить.

"Іміджеві втрати – це насправді найважливіше, оскільки повага і довіра, вони відбудовуються вибудовуються завжди багато років", – наголошує Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019).

Чи не єдиний позитив цього скандалу – завдяки розголосу якомога більше людей дізнається про трагедію уйгурського народу в Китаї.

"Це найстрашніший геноцид, який траплявся за останні роки. Понад 1,5 мільйона людей перебувають у концтаборах. Людей примусово стерилізують, йде повна зачистка культури, етнічної складової. Забороняється говорити місцевою мовою, забороняється вірування", – пояснює головний координатор Українського центру вільного Гонконгу.

Тим часом українські правозахисні організації збирають підписи, щоб Україна поновила свій підпис під міжнародним документом і пояснила причини відкликання.

Ірина Саєвич, Леся Головата, Едвард Белінський, Олексій Тищенко, "5 канал"

Таки прокоментував, хоч і не дав жодної конкретної відповіді. В інтерв'ю виданню "РБК-Україна" Дмитро Кулеба сказав, що історія із Китаєм ще не відіграна. Тому він не буде вдаватися в деталі. "Наше завдання – вийти із ситуації з максимальною вигодою для себе", – сказав очільник МЗС.