Традиційно у Польщі 13 квітня вшановують пам'ять розстріляних біля Катині навесні 1940 року військовослужбовців і цивільних. Воєнний злочин був скоєний силами НКВС СРСР відповідно до секретного рішення радянської влади.
Після захвату у вересні 1939 року східної частини Польщі майже пів мільйона польських військових потрапили у полон до Червоної армії. Переважну більшість таки відпустили, але офіцерів протримали в таборах до весни 1940 року, після чого було ухвалене рішення їх розстріляти й таємно поховати.
Підставою для рішення стала записка наркома внутрішніх справ СРСР Берії в ЦК ВКП(б) Сталіну, в якій ішлося, що всі військовополонені є "затятими і невиправними ворогами радянської влади".
Катинь – це тільки одне, хоча і найбільше, з цілої низки місць розстрілів польських громадян, влаштованих сталінським режимом. Після того, як Польщу знову було окуповано – тепер уже військами Гітлера – саме нацисти першими повідомили про масові захоронення польських офіцерів. Таким чином вони намагалися відволікти світ від власних воєнних злочинів.
Після поразки німецької військової машини на території Смоленщини знову почали працювати чекісти – аби створити вигляд, ніби масові страти відбулися вже коли територію контролювали гітлерівці. На офіційному рівні керівництво Радянського Союзу визнало свою причетність до трагедії лише в 1990 році. Втім, вибачень і покаяння від російського керівництва так і не дочекалися.
12 фактів про Катинський розстріл від проєкту "Нова Польща":
- Жертвами стали не тільки офіцери. Разом із понад 14,5 тис. військовополонених було вбито розстріляно понад 7,3 тис. ув'язнених із тюрем на заході Білорусі та заході Україні. Їх було засуджено з політичних міркувань як "контрреволюційних" і "класово чужих". Цю категорію розстріляних називають Білоруським катинським списком і Українським катинським списком (прізвища жертв невідомі).
- Не всі розстріляні полонені були кадровими армійцями. На полігоні у Мєдному здебільшого поховані офіцери жандармерії. Крім того, за тодішніми польськими законами, усі, хто отримував середню освіту, проходили обов'язкову річну армійську підготовку із присвоєнням звання молодшого офіцера запасу. Так, серед 4220 похованих у Смоленській області офіцерів понад 70% були мобілізованими цивільними.
- Нацисти до польських військовополонених поставилися набагато гуманніше, ніж комуністи. Що, звісно, загалом ніяк не впливає на ставлення до жахіть, які творили гітлерівці.
- Полонені їхали на страту радісно, бо були впевнені, що їх звільняють. Адміністрація таборів розпускала відповідні чутки через своїх агентів.
- Жертв ховали поруч із вбитими під час Великого терору. Часто місцеве УНКВС для поховань використовувало знайомі місця – безлюдні та засекречені.
- НКВС закопувала розстріляних біля своїх відомчих дач. Робилося це з простих міркувань – місцеві воліли триматися подалі від цих місць. Іноді навіть не всі чекісти знали про братські могили біля своїх будинків.
- Виконавці розстрілу з числа співробітників НКВС отримали за це премію в одну місячну зарплату – 800 руб. Кілограм білого хліба тоді коштував 1,7 руб., вершкового масла – 18,5 руб., а літр горілки – 11,5 руб.
- Нацисти проводили екскурсії до Катині. Після виявлення в лютому 1943 року масових поховань гітлерівці взялися використовувати їх у своїх пропагандистських цілях. Про них розповідали по радіо та в газетах, а на місце привозили відвідувачів – мешканців Смоленська, а також поляків, полонених британців, американців та канадців зі своїх таборів.
- Назва "Катинь" також була обрана німецькою пропагандою. Однойменне не було найближчим до перших виявлених поховань. Однак керівник розкопок Рудольф-Крістоф фон Ґерсдорф знав, що kat і польською переводиться як "кат", тому й обрав таку назву.
- Радянська влада просувала свої фальсифікації за допомогою знаменитостей і моральних авторитетів. Комісія Бурденка на чолі з усесвітньо відомим академіком і хірургом (до неї, наприклад, також входили письменник Алєксєй Толстой та голова Червоного Хреста СРСР Сєрґєй Колєсніков) звинуватила в розстрілах Третій райх.
- СРСР намагався зафіксувати висновки комісії Бурденка у вироку Нюрнберзького процесу. Але завдяки твердій позиції союзників це не вдалося – що не заважило радянській пропаганді потім казати, що вина нацистів і в цих розстрілах була доведена Нюрнберзьким трибуналом.
- У 1969 році аналогічне поховання виявили біля села П'ятихатки на Харківщині. Втім керівництво КДБ обгородило цю ділянку землі колючим дротом, взяло під охорону і залило братську могилу каустичною содою, аби приховати сліди злочину. Після розпаду СРСР вдалося ідентифіковано лише шість похованих тут осіб, і то лише за армійськими опізнавальними жетонами.
Читайте також: Катинь: злочини Сталіна та Путіна
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Друзі! Ми сьогодні боремося за нашу свободу, незалежність, за право бути вільною людиною на своїй землі.
Нас захищають справжні Супергерої: ЗСУ, Нацгвардія, Тероборона, МВС, усі небайдужі Громадяни, які об'єдналися заради захисту Батьківщини.
Ми маємо безпрецедентну підтримку міжнародних партнерів. Увесь світ підтримує Україну.
Зберігаємо спокій, підтримуємо один одного, читаємо тільки перевірені новини та допомагаємо армії.
ЄДИНІ ОФІЦІЙНІ РЕКВІЗИТИ НБУ ДЛЯ ЗБОРУ КОШТІВ НА ПОТРЕБИ АРМІЇ
ПЕРЕРАХУЙТЕ "КОВІДНІ" ГРОШІ З Є-ПІДТРИМКИ НА АРМІЮ
ВІДПРАВТЕ ДРУЗЯМ ЗА КОРДОН ПОСИЛАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ:
Разом до перемоги над російськими окупантами!
Слава Україні! Героям Слава!