Про Україну поговорили міністри зовнішньополітичних відомств 28-ми країн-членів НАТО. Ще дорогою на саміт анонсували: план врегулювання конфлікту й агресія Росії – головна тема у штаб-квартирі Альянсу.

"Партнерство – це не лише співпраця, а й цінності та довіра", – каже генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. – "Упродовж 20 років ми намагалися побудувати такі партнерські відносини з Росією, але Москва порушила правила та знехтувала нашою довірою. Росія публічно визнає НАТО, як загрозу, хоча насправді саме її незаконні дії в Україні є загрозою міжнародному порядку. Ще в квітні ми припинили співпрацю з Москвою. Але сьогодні ми не бачимо жодних змін у поведінці Росії і не маємо іншого вибору, окрім як і надалі не поновлювати відносини".

Із Україною – навпаки – відносини хочуть зміцнити. Для початку – створити спеціальні фонди, збирати гроші на допомогу – будь-яку, тільки не військову. Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр пояснив: "Ви знаєте, що Україна – не член НАТО. Вочевидь, ми не можемо прямо робити щось військовими методами. Але це не є ознакою слабкості. Самі українці доволі скептично ставляться до такого способу вирішення цієї кризи".

Головні сподівання – що Київ самотужки впорається і запровадить реформи, і не тільки в сфері обороноздатності. Альянс хіба що радитиме.

Результат переговорів – домовленість, що для допомоги Україні створять три цільових фонди. Втім, про які суми йдеться і скільки на це піде часу, не кажуть. Щодо Росії – звучать самі лише вимоги: "Ми закликаємо Москву виконати 4 вимоги. По-перше, вжити конкретні та відчутні кроки для деескалації ситуації у східних регіонах України. По-друге, створити умови для реалізації мирного плану Петра Порошенка. По-третє, припинити підтримку озброєних сепаратистських угруповань. І по-четверте, припинити потік бойовиків та зброї через російський кордон".

Військової співпраці з Росією не відновлюватимуть, бо Кремль не дотримується жодних міжнародних домовленостей.

Обережно ставитись до заяв Кремля вже звикли. Тож і на рішення Ради федерації про відкликання дозволу на використання збройних сил РФ на території України – реакція відповідна.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін пояснив: "Ми бачимо один позитивний крок, але потрібні й інші, такі як підтримка мирного плану Президента, такі як звільнення заручників, у першу чергу – фахівців ОБСЄ, допуск спостерігачів на місця, щоби вони могли проводити незалежну й неупереджену перевірку фактів".

При цьому чільник вітчизняного МЗС запевнив міжнародну спільноту – керівництво України продовжуватиме робити все, щоби припинити війну миром.

Інна Неродик, Віталій Кононов, Брюссель, Бельгія, "5 канал".