5.ua

У Брюсселі не повірили "миролюбним" заявам Кремля

    Правильним, але не обнадійливим назвали рішення Ради федерації Росії скасувати дозвіл на використання російської армії в Україні у вітчизняному МЗС, адже це рішення Москва ухвалила під тиском світової спільноти. Натомість, Київ укотре вимагає від Кремля відвести від кордону військо та вивести свої підрозділи з території України. Не поспішають вірити заявам Москви і в Брюсселі: НАТО перегляне відносини з Росією та допоможе реформувати українську армію - таке вирішили міністри закордонних справ Альянсу в Брюсселі.


    Про Україну поговорили міністри зовнішньополітичних відомств 28-ми країн-членів НАТО. Ще дорогою на саміт анонсували: план врегулювання конфлікту й агресія Росії – головна тема у штаб-квартирі Альянсу.

    "Партнерство – це не лише співпраця, а й цінності та довіра", – каже генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. – "Упродовж 20 років ми намагалися побудувати такі партнерські відносини з Росією, але Москва порушила правила та знехтувала нашою довірою. Росія публічно визнає НАТО, як загрозу, хоча насправді саме її незаконні дії в Україні є загрозою міжнародному порядку. Ще в квітні ми припинили співпрацю з Москвою. Але сьогодні ми не бачимо жодних змін у поведінці Росії і не маємо іншого вибору, окрім як і надалі не поновлювати відносини".

    Із Україною – навпаки – відносини хочуть зміцнити. Для початку – створити спеціальні фонди, збирати гроші на допомогу – будь-яку, тільки не військову. Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр пояснив: "Ви знаєте, що Україна – не член НАТО. Вочевидь, ми не можемо прямо робити щось військовими методами. Але це не є ознакою слабкості. Самі українці доволі скептично ставляться до такого способу вирішення цієї кризи".

    Головні сподівання – що Київ самотужки впорається і запровадить реформи, і не тільки в сфері обороноздатності. Альянс хіба що радитиме.

    Результат переговорів – домовленість, що для допомоги Україні створять три цільових фонди. Втім, про які суми йдеться і скільки на це піде часу, не кажуть. Щодо Росії – звучать самі лише вимоги: "Ми закликаємо Москву виконати 4 вимоги. По-перше, вжити конкретні та відчутні кроки для деескалації ситуації у східних регіонах України. По-друге, створити умови для реалізації мирного плану Петра Порошенка. По-третє, припинити підтримку озброєних сепаратистських угруповань. І по-четверте, припинити потік бойовиків та зброї через російський кордон".

    Військової співпраці з Росією не відновлюватимуть, бо Кремль не дотримується жодних міжнародних домовленостей.

    Обережно ставитись до заяв Кремля вже звикли. Тож і на рішення Ради федерації про відкликання дозволу на використання збройних сил РФ на території України – реакція відповідна.

    Міністр закордонних справ України Павло Клімкін пояснив: "Ми бачимо один позитивний крок, але потрібні й інші, такі як підтримка мирного плану Президента, такі як звільнення заручників, у першу чергу – фахівців ОБСЄ, допуск спостерігачів на місця, щоби вони могли проводити незалежну й неупереджену перевірку фактів".

    При цьому чільник вітчизняного МЗС запевнив міжнародну спільноту – керівництво України продовжуватиме робити все, щоби припинити війну миром.

    Інна Неродик, Віталій Кононов, Брюссель, Бельгія, "5 канал".

    Попередній матеріал
    На Житомирщині ремонтують пошкоджену на Донбасі бойову техніку
    Наступний матеріал
    Комбат "Донбасу" не сприймає ідеї продовження перемир'я після 27-го червня