Китай планує суттєво збільшити перевезення вантажів до Європи через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, який проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину, оминаючи територію росії.
Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
У відомстві зазначають, що головними причинами переорієнтації стали санкційні ризики, ненадійність росії як транзитної держави та прагнення Китаю диверсифікувати логістичні маршрути між Азією та Європою.
"Головні причини – токсичність, підсанкційність та ненадійність рф, а також прагнення скоротити нестабільні сьогодні морські маршрути", – наголосили у СЗР.
Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут має протяжність понад 4250 кілометрів. Найдовша його ділянка проходить територією Казахстану.
Для розвитку коридору компанія "Казахстанські залізниці" (KTZ) планує інвестувати близько $10 млрд у модернізацію залізничної, портової та термінальної інфраструктури до 2030 року.
Уже наступного року Казахстан має намір побудувати 900 кілометрів нових залізничних колій. Зокрема, близько 300 кілометрів на ділянці Аягоз – Бахти, що дозволить створити третій залізничний перехід на кордоні з Китаєм.
Очікується, що до 2030 року пропускна спроможність маршруту зросте з 55 до 100 мільйонів тонн вантажів на рік.
Крім того, для усунення логістичних вузьких місць на Каспійському морі KTZ інвестує понад 100 мільйонів доларів у будівництво шести нових вантажних суден для маршрутів між портами Актау, Курик та Баку.
За даними асоціації Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, обсяги перевезень коридором зросли з 2,76 мільйона тонн у 2023 році до 4,48 мільйона тонн у 2024-му. Лише за перший квартал 2026 року маршрутом пройшли близько 173 контейнерних поїздів.
У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що в разі виходу маршруту на повну потужність росія може остаточно втратити статус головного сухопутного транзитного вузла між Азією та Європою.
Це означатиме для москви втрату значних доходів від міжнародних вантажоперевезень та ще більше послабить її позиції у світовій логістиці.
Також, удари по російських нафтопереробних заводах сильно впливають на виробництво дизельного пального. У травні його обсяги скоротилися на 10%, такі самі показники були місяцем раніше.
Волгоградський НПЗ входить до структури Лукойлу. Завод є одним із найбільших нафтопереробних підприємств півдня росії, йдеться у повідомленні. Також Силам оборони вдалося поцілити в нафтоперекачувальну станцію "Ярославль-3". Там зафіксували розгорання пожежі. Палали щонайменше два резервуари з нафтою: 50 тис. м³ та 20 тис. м³.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.