Протистояння світовим викликам: чи назріло питання реформування ООН

Хоч якими б красномовними були виступи світових лідерів під час Генасамблеї ООН, до конкретних дій доходить не часто – занадто різне бачення та проблеми в країн. Викликів стає дедалі більше, а нинішня система ООН не здатна впоратися навіть із найгострішими. Після тижня загальних дебатів зрозуміло одне – Організація Об’єднаних Націй повинна якнайшвидше змінитися

Найбільший дискусійний майданчик у світі. Минулого тижня Нью-Йорк прийняв лідерів переважної більшості країн. Серед нагальних питань сьогодення – ядерне роззброєння, міграція, кліматичні зміни, прірва між розвиненими та бідними країнами, протидія агресії й тероризму.

Тон Генеральній асамблеї ООН задав американський президент Дональд Трамп. Він похвалив зусилля Північної та Південної Кореї у встановленні миру на півострові. І натякнув, що чекає на нову зустріч з лідером КНДР Кім Чен Ином, подальші кроки в ядерному роззброєнні та дотримання Пхеньяном резолюцій ООН. Натомість розкритикував Іран. Тегеран для Вашингтона знову став осередком зла. Саме його він вважає винним у фінансуванні жорстокого режиму Башара Асада та розпалюванні війни в Сирії. А ще Іран, на думку Білого дому, не виконує угоди про згортання ядерної програми. Штати закликали всі країни ізолювати іранський режим, допоки він не припинить агресивних дій. І оголосили: від 5 листопада поновлюють додаткові санкції проти Ірану.

Дональд Трамп, президент США:

Лідери Ірану сіють хаос, смерть і знищення. Вони не поважають своїх сусідів, не поважають кордонів і суверенні права нації. Натомість розкрадають ресурси нації, щоб збагатити себе і поширювати хаос на Близькому Сході та далеко за його межами.

президент США

За кілька годин на головній трибуні ООН виступає і президент Ірану. Каже – Вашингтону передусім потрібно перестати втручатися в ситуацію на Близькому сході.

Хасан Рухані, президент Ірану:

Початок діалогу починається із закінчення погроз і несправедливих санкцій, які суперечать принципам етики та міжнародного права. Наша пропозиція зрозуміла: ні – війні, ні – санкціям, ні – загрозам, ні – залякуванням. Потрібно діяти відповідно до закону і виконувати свої зобов'язання.

президент Ірану

Тему іранського лідера продовжують і чільники Євросоюзу. Президент Європейської ради Дональд Туск переконаний: владнати суперечки довкола ядерної політики Тегерану можна лише за столом переговорів. Тож запевняє – Євросоюз і надалі дотримуватиметься Іранської ядерної угоди, з якої Штати вийшли навесні.

Дональд Туск, президент Європейської ради:

На прикладі КНДР ми побачили, що дипломатія може простелити шлях для всеосяжних рішень. Це стосується і Спільного плану дій щодо Ірану. Разом із розв'язанням ядерних питань, ця угода допомогла створити простір для діалогу й щодо інших проблем – як от поведінка Ірану в регіоні та випробовування балістичних ракет. Ця домовленість вдала для безпеки в Європі та в усьому світі. Тому ЄС залишається відданим цим зобов'язанням.

президент Європейської ради

Проблеми спільні, бачення різне. В кожного із світових лідерів свій погляд на розв'язання міжнародних питань. США вірять у доктрину патріотизму і відкидають теорії глобалізму. Трамп відверто натякнув – у друзів Америки все буде добре. А тим, хто не живе за вказівками Вашингтона, буде непереливки. І вкотре наголосив: США не визнаватимуть діяльність Міжнародного Суду ООН і не повернуться до Ради з прав людини, допоки не відбудуться належні реформи. Натомість Президент Франції заявив – нинішня політика Білого дому не всім демократичним країнам приносять користь.

Еммануель Макрон, президент Франції:

В ООН і досі є такі, хто хоче працювати за принципом "хто сильніший, той і правий". Але такий підхід обернеться на протистояння всіх проти всіх, і врешті-решт, не захистить нікого.

президент Франції

На скасуванні вето, яким зловживає Кремль, наполягають і інші держави. Зокрема, Литва. Президент країни переконує – якщо це право й надалі не регулюватиметься, то всі здобутки ООН за понад сім десятиліть перетворяться на попіл. А сама Організація стане безсилою перед лицем конфліктів і агресії.

Даля Грибаускайте, президент Литви:

Організації, які мали б захищати нас від використання сили й економічних криз, натомість тріщать по швах. Рада Безпеки не змогла відіграти вагому роль майже в жодному з найбільших конфліктів: ані в Сирії, ні в Україні, ні у М’янмі чи Ємені. Все тому, що держави не змогли бути вищими за свої національні інтереси та зловживали правом вето.

Про необхідність приборкати агресора говорила і прем’єр-міністр Великої Британії. Нагадала – саме Росія застосувала хімічну зброю на британській землі. Російські розвідники Боширов та Петров привезли і використали на території королівства нервово-паралітичну речовину "Новачок". Цього самого тижня міжнародна слідча група Bellingcat з’ясувала справжнє ім’я одного із злочинців, які отруїли Скрипалів. Під іменем Руслана Боширова прикривався полковник ГРУ Анатолій Чепіга. Він нагороджений званням "Героя Росії". Брав активну участь у другій чеченській кампанії та, ймовірно, воював на Сході України.

Тереза Мей, прем'єр-міністр Великої Британії:

Велика Британія на собі відчула порушення міжнародних норм, коли цього року в Солсбері Росія нахабно використала нервово-паралітичну речовину на наших вулицях. Сполучене Королівство надало чіткі докази того, що до спроби вбивства та застосування хімічної зброї причетні двоє агентів Росії. Разом із союзниками ми вжили належних заходів і надалі будемо робити все задля зміцнення колективної безпеки. Натомість Росія хоче ввести всіх в оману своїми відчайдушними вигадками.

прем'єр-міністр Великої Британії

Генеральний секретар визнає – інституціям ООН є що змінювати. Запевняє: готовий до запровадження реформ. Утім їхню ефективність вбачає лише у спільних кроках та єднанні у боротьбі із загрозами.

Антоніу Гутерреш, Генеральний секретар ООН:

Колишній Генеральний секретар ООН Коффі Аннан казав: "У нас в усіх спільна доля. І ми зможемо її витримати, якщо разом дивитимемося їй у вічі. Ось для чого нам потрібна Організація Об'єднаних Націй". А я хочу додати, що наше майбутнє полягає в солідарності. Ми повинні відновити спільні багатосторонні проекти і втрачену довіру та забезпечити гідність усім і кожному, зокрема.

Генеральний секретар ООН

До колективної відповідальності закликає й Італія. Вже традиційно скаржилася на мігрантів, які пливуть з Африки та Близького Сходу до європейських берегів. З навалою біженців, попри спільну європейську стратегію, країни узбережжя часто залишаються сам на сам. Минулого тижня влада Італії та Франції відмовила одразу двом суднам, які врятували мігрантів у морі, пришвартуватися до берега.

Джузепе Конте, прем’єр-міністр Італії:

Протягом багатьох років Італія організовувала пошуково-рятувальні місії в Середземному морі та врятувала від смерті десятки тисяч людей. Часто кажуть, що саме Італія "врятувала честь Європи". На міграційні явища, з якими ми стикаємося нині, потрібна структурована, багаторівнева короткочасна, середня і довгострокова відповідь від міжнародної спільноти. Це виклик, який може і повинен бути досягнутий за допомогою підходу "спільної відповідальності" та партнерства.

прем’єр-міністр Італії

Хоч якими б красномовними були виступи світових лідерів, до конкретних дій доходить не часто. Аж занадто різне бачення та проблеми в країн. Викликів стає дедалі більше, а нинішня система ООН не здатна впоратися навіть із найгострішими. Після тижня загальних дебатів зрозуміло одне: Організація повинна якнайшвидше змінитися, щоб сповна реалізовувати ті цілі, заради яких і була створена в далекому 1945 році.

Христина Катарина, Час. Підсумки тижня

Попередній матеріал
Напади на активістів в Одесі: опір місцевої системи чи підступи з боку Кремля
Наступний матеріал
Дипломатія проти смертельної зброї: як Україна бореться з Кремлем в ООН