Ще одна країна може залишити Європейський Союз, але не через бажання здобути економічну незалежність, а через амбіції політичної верхівки. Мовиться про Польщу та нове слово, яке з'явилося цього місяця Polexit – тобто ймовірний вихід Польщі. Причина – рішення польської Феміди визнати верховенство національного права над європейським законодавством. А це суперечить засадничим основам ЄС. Чомусь 2004 року, коли Польща вступала до Євроспільноти, таких суперечностей не було.

А може сучасна польська влада під орудою партії "Право та справедливість" збільшила апетити і вже хоче контролювати всі гілки влади і не коритися рішенням Брюсселя. У ЄС відреагували різко: правила одні для всіх. Не хочете дотримуватися загальноєвропейських законів – не отримаєте грошей з європейської скарбниці. А вони за останні 17 років неабияк допомогли Польщі перетворитися з незаможної країни на цілком сучасну та європейську. Влада, щоб не поступатися своїми позиціями, вже звинувачує ЄС у розпалюванні третьої світової війни й обіцяє боротися усіма доступними методами. Дивна тактика – протистояти союзу, який захищає тебе від економічних викликів та щедро допомагає розвиватися. Європейські чиновники натомість говорять про бажання політичної верхівки перетворити Польщу на авторитарну державу зі слабкими демократичними інституціями. А це вже не Європа. У Європарламенті уже порівнюють польську владу з путінським режимом. То чи буде Polexit? Чи вдасться Польщі втриматися у європейській сім'ї і повернутися до демократії? Для "Часу за Гринвічем" розповість наша варшавська кореспондентка Валерія Кірічєва.

До третьої світової готуються в уряді Польщі. Боронитимуться, якщо європейська комісія заблокує надання коштів для країни із загальноєвропейського бюджету. У місцевій пресі вже заговорили про можливий Polexit, а фахівці прогнозують економічну кризу. 

ЄС диктує умови для Польщі, приставивши пістолета до скроні – так відреагував на можливі санкції проти країни прем'єр Матеуш Моравецький. Брюссель не задоволений рішенням Конституційного Суду Польщі, адже він затвердив верховенство національного права над законами ЄС. А це суперечить членству в євроспільноті. Суперечка вже затримала виділення для Польщі 36 млрд євро в межах допомоги для відновлення Євросоюзу після коронавірусу. І це лише початок.

"Напади на незалежність та неупередженість судової влади мають стати для нас попередженням. Поставити під сумнів ці цінності, поставити під сумнів верховенство права означає поставити під сумнів основи європейського проєкту", – наголосив президент Франції Емануель Макрон.

У Варшаві твердять: ключові елементи законодавства ЄС не відповідають польській конституції. А штрафувати Польщу за те, що вона відстоює самостійність, прем'єр-міністр вважає неприйнятним.

"Компетенція та норми Європейського Союзу описані досить загально. Не забуваймо: коли Польща долучалася до ЄС 2004 року, вона опиралася на законодавство ЄС, і наша правова система відповідає міжнародним нормам. Законодавство ЄС має певні прерогативи – дуже широкі та великі. Вони істотно впливають на нашу економіку. Але у європейського законодавства і його компетенції теж є свої межі", – сказав прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. 

Але опинитися за межами Євросоюзу – вкрай не хочуть поляки. Мешканці Варшави вийшли на багатотисячну акцію протесту. Висловити незгоду закликав колишній прем'єр-міністр, ексглава Євроради і лідер опозиційної партії "Громадянська платформа" Дональд Туск. Його політсила – головний конкурент провладної партії "Право та справедливість". Поляки обурені діями партії, яка намагається контролювати всі гілки влади. Зі вступом до євроспільноти Польща отримала чимало переваг. А на розбудову інфраструктури та міст чи купівлю нового транспорту – Польща отримує зі скарбниці Брюсселя щедру допомогу. І тепер може її втратити.

"Польські політики зараз дивляться на останні опитування і на те, що буде перед початком найближчих виборів у Нідерландах, Німеччині та Франції, у багатьох інших країнах Європи, які співфінансують польські проєкти. І в тих країн виникає запитання: для чого ми маємо давати гроші полякам, які не поважають нашу систему цінностей?" – зазначив політолог Єжи Марек Новаковський.

Рішення Польщі змінити загальноєвропейські правила гри занепокоїло євродепутатів. Уряд країни, більшість у якому належить представникам провладної "Право і справедливість", роками перебудовує судову систему. У Страсбурзі пригадали й інше скандальне рішення – тримати на контролі уряду призначення суддів Верховного Суду Польщі.

"Я хотів би подякувати багатьом полякам, які вийшли на вулиці, та продемонстрували іншу Польщу. Сотні тисяч показали свої обличчя Варшави та багатьох інших міст. На вулиці стояли справжні патріоти з гордим польським прапором і з європейським прапором у руках. Я розумію тих польських політиків, які відстоюють це суперечливе рішення. Ваша мета, пане прем'єр-міністре, – досягти Polexit. Той, хто відкидає рішення Європейського суду, хто відкидає ЄС як спільноту верховенства права, хто заперечує незалежність судової влади, той де-факто залишає Європейський Союз", – наголосив лідер "Європейської народної партії" Манфред Вебер.

Наслідки недалекоглядної політики польської влади можна відчути вже зараз. Через те, що  Варшава не призупинила діяльність дисциплінарної палати Верховного Суду – ЄС наклав на країну величезний штраф. Польща має сплачувати 1 млн євро щодня. Ще в липні суд ЄС постановив, що система відповідальності суддів у Польщі несумісна із законодавством Євросоюзу. А отже така судова реформа підриває незалежність Феміди.

"Такі уряди, як ваш, пане Моравецький, пішли шляхом регресу та авторитаризму. Тому ваша проблема не в судовій системі Європейського Союзу, а в принципах демократії та верховенства права – і це ще більше непокоїть", – сказала лідер групи європейських соціалістів і демократів Іратхе Гарсія Перес. 

"Коли я дивлюся на ситуацію, політичне бачення та політичний порядок денний, я бачу багато подібності між Путіним і тим, що робить ваш уряд. Ви намагаєтеся перетворити Польщу на авторитарну державу зі слабкими демократичними інституціями та слабким дотриманням основних прав її громадян", – зазначила депутатка від зелених Террі Райнтке.

У відповідь Варшава закликає Брюссель відмовитися від погроз та санкцій. Водночас економісти вже прогнозують імовірні збитки. Адже недотримання європейського законодавства вплине на економіку країни, яка у багатьох сферах залежна від єврофінансування. Інвестиційний клімат, який останніми роками був не надто сприятливий, може стати ще гіршим. Та іноземні інвестори дедалі частіше обирають для своїх проєктів інші східноєвропейські держави, а не Польщу. ЗМІ вже заговорили про Polexit. Однак чи дійде ситуація до такого радикального кроку, як вихід з Європейського Союзу? Адже тоді владі доведеться ставити на референдум питання доцільності членства в ЄС.

"Нам загрожує не так Polexit, а радше полвиповзання, тобто Польща буде крок за кроком вислизати з ЄС, але що це означатиме? А те, що Європейський Союз у сьогоднішніх реаліях почне розпадатися. А якщо ЄС розвалиться, то матимемо історично задокументований факт – союз німецько-російський. А для держав, розташованих між цими країнами – це страшний сон. Для чого нам наближатися до краю прірви? Незрозуміло", – наголосив політолог Єжи Марек Новаковський.

Через останні рішення провладна партія "Право та справедливість" й надалі втрачає рейтинг. Тепер для неї головне завдання – не допустити дочасних виборів. Адже невдоволених політикою польської влади щодень більше як у самій країні, так і за її межами. 

Читайте також: у Польщі затримали українця, який перевозив 11 нелегалів з Іраку у Porsche Cayenne

Із Варшави Валерія Кірічєва, Ігор Антонюк, "Час за Гринвічем"