"У той час як технічні аспекти процесу були добре організовані, виборці не були забезпечені неупередженою інформацією про ключові аспекти реформи, а також обмеження фундаментальних свобод спричинили негативний вплив", – йдеться в заяві, опублікованій на сайті ОБСЄ.

У день референдуму "не було значних проблем, за винятком деяких регіонів, проте ми можемо тільки шкодувати про відсутність спостерігачів від громадянського суспільства на виборчих дільницях", – констатував голова делегації Парламентської асамблеї Ради Європи Цезар Флорін Преда. Він зазначив, що "референдум у цілому не відповідав стандартам Ради Європи. Правові рамки були недостатніми для здійснення справді демократичного процесу".

Моніторинг місії зі спостереження за виборами Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ показав, що прихильники та противники реформи турецької конституції не мали рівних можливостей для проведення агітаційних кампаній. Висвітлення позицій обох сторін у медіа було нерівним – домінували матеріали на користь прихильників реформи. Усе це, разом з обмеженнями свободи слова, арештами журналістів та закриттям ЗМІ після невдалої спроби державного перевороту в Туреччині скоротило доступ виборців до думок, які би представляли різні табори, констатували спостерігачі.

"Ми спостерігали зловживання державними ресурсами, а також перешкоджання заходам кампанії "ні". Риторика кампанії була заплямована тим, що деякі високопосадовці прирівнювали тих, хто підтримував "ні", до прихильників терористів", – зауважила голова спостережної місії БДІПЛ ОБСЄ Тана де Зулуета.

Окрім того, члени місії БДІПЛ повідомили про окремі випадки перешкоджання та обмеження доступу для них на виборчі дільниці.