Не просто "перестати стріляти": як Росія не виконувала домовленості та вела вогонь на сході України в 2020 році

Український військовий в зоні ООС 5 канал / Час. Підсумки тижня
Одностороннє перемир'я 5 місяців тримається винятково на волі українських армійців. За 2020 рік українська армія втратила 56 воїнів

Рік, що його Володимир Зеленський відводив на завершення війни на сході – минув. Війна триває. На жаль, року виявилося замало, щоб російські військові залишили територію окупованого Донбасу, а Україна відновила контроль над кордоном. І дійшло до того, що  наприкінці минулого року сам президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий піти з посади, якщо не закінчить цю війну. Зустріч "Нормандської четвірки" за рік так і не відбулася.

У липні на сході заявили про перемир'я, але окупанти відразу його порушили і обстрілювали наші позиції до кінця року. І на кінець минулого року на сході загинуло понад пів сотні наших армійців. Обмін полоненими так і не відбувся. Росія вперто блокувала увесь минулий рік виконання будь-яких домовленостей.

То до чого готується окупант? Цементує ситуацію чи, навпаки, пропрацьовує атаку? І що робила Україна увесь рік для того, щоб бодай на трохи зрушити з місця у переговорному процесі? Євгенія Китаєва згадала усі свої поїздки на схід і проаналізувала. Рік на фронті – дивіться далі.

Розведення військ на трьох ділянках

Танки і важка ствольна артилерія. Мобілізація російських найманців. Атаки ворожих груп.  Далі – домовленості і оголошення так званого всеосяжного перемир'я. Спроба інспектувати українські позиції. Армійці починають називати тишу – смертельною, бо воїни гинуть і досі. А політики у мирному Києві тим часом досі намагаються виграти в дипломатичній війні. 

2020-му на фронті передувало розведення військ на трьох ділянках. А ще саміт "Нормандської четвірки". Тоді українська влада переконувала, достатньо просто перестати стріляти і просто домовитися про це з ворогом. Однак ні Росія, ні бойовики й не думали припиняти стріляти. Тому на фронті 2020-й розпочався із загострення. 

Військовослужбовець ЗСУ із позивним "Ганс" про ситуації на фронті говорив: "Летить щось, присів, полетіло, побіг далі. Прилітало АГС в окоп. Дві штуки впало. Від мене три метри було. Осколки в ту сторони пішли, а я стояв у стороні. Просто, що по вухах трохи глухонуло. Стрілкотня тут постійна. Автомати, кулемети працюють, АГС, підствольники, РПГ. Постійно прилітає, наприклад 120-мм калібру". 

Військовослужбовець ЗСУ
Військовослужбовець ЗСУ5 канал / Час. Підсумки тижня

На початку року гриміло на Луганщині.

Російсько-окупаційні війська атакували українські позиції поблизу Оріхового, Кримського і Хутора Вільного. Масштабний наступ – найманці задіяли і танки, і важку артилерію. Бої тривали по 12 годин. 

Під шквалом свинцю бійці відступили з одного зі своїх спостережних постів… Втратили не лише територію, а й побратима.

Руслан Хомчак, головнокомандувач ЗСУ, тоді звітував: "Один загинув військовослужбовець, на жаль. Троє поранених і двоє контужених".

А президент Володимир Зеленський тоді сказав: "Ця провокація не змінить курс до того, що ми йдемо впевнено і наближаємось до припинення війни і до миру".

Після такої реакції керівництва країни стало зрозуміло: на бойову ситуацію впливатимуть політики, а не військові. Та що більше себе стримували армійці, то більше нахабнів ворог. Росія впродовж 2020-го використовувати заборонену Міжнародними конвенціями смертельну зброю. А це і протипіхотні міни ПОМ-2, і експансивні кулі, і лазерне озброєння.

Квітка смерті – так армійці називають експансивні кулі, які використовують російські снайпери. Вона має багато серцевин, і коли потрапляє в тіло людини, розривається на дрібні шматки. Через це такі боєприпаси в демократичному світі визнанні негуманними і заборонені ще за часів Першої Гаазької конференції. Але Росії до того байдуже. Смертельні кулі вона направляла у бік українських бійців.

Не лише експансивні кулі застосовували окупанти. Ворог щедро всипав українську землю протипіхотними мінами ПОМ-2, які заборонені Женевськими конвенціями. Їх використання Росією на сході України зафіксувала місія ОБСЄ. Європейський Союз тоді засудив такі дії країни-агресорки. 

Андрій Куліш, військовослужбовець НГУ і фахівець з озброєння, каже: "По маркуванню можна дізнатися, де вони були виготовлені і коли вони були виготовлені. І ми можемо стверджувати, що ця зброя в Україні не зберігалася, тобто вона була доставлена сюди з-за кордону".

Росія застосовувала на фронті і лазерне озброєння. З 1995 року воно підпадає під заборону Конвенціями про негуманну зброю. Армієць із позивним "Десантник" відчув дію такої "лазерки" на собі.

"Як зварювання, різкий спалах, потім на око якийсь час не бачив хвилин 20–30, але воно минуло", – згадує армієць.

"Десантнику" пощастило, він швидко відреагував і прибрав від очей прилад спостереження, через який і б'є лазер. 

"Це лазер, який пропалює рогівку ока, для того щоб знешкодити військовослужбовця. Тобто, вражає і людина вже стає небоєздатною", – розповідає військовослужбовець НГУ Сергій.

Окрім забороненого озброєння, окупанти час від часу атакували, то на одній ділянці, то на іншій.

Та вже навесні артилерія російсько-окупаційних військ працювала по всій лінії фронту. Зокрема, і поблизу зон розведення. І чим ближче до літа, то гарячіше ставало в окопах.

У травні ватажок бойовиків Леонід Пасічник записує відеозвернення до президента України. У ньому погрожує відсунути лінію фронту вглиб української території. На заяви і звернення бойовиків офіційний Київ не відреагував. Армійці ж посилили пильність. 

"Вони намагалися таким чином підвищити градус напруги в зоні ООС", – каже Віктор Ягун, заступник голови Служби безпеки України в 2014–2015 роках.

І градус протистояння російсько-окупаційним військам таки вдалося нагріти своїми агресивними атаками на лінії фронту. Навесні на Світлодарській дузі майже без упину били ворожі міномети. 

Піхотинці не мовчали. Відповідали і часом дуже влучно. Наприклад, вирахувавши точні координати ворожого складу зі зброєю, точковим ударом повністю його знищили. 

Вогонь на фронті не стихав і влітку. У червні російські гаубиці почали бити з окупованої Горлівки мало не щодня. У липні Мінська група переговірників домовляється про всеосяжне припинення вогню. На якийсь момент справді здалося – стало тихо. Але реальна тиша тривала не більше 20 хвилин. На околицях Мар’їнки домовленості – не стріляти – бойовики порушили, щойно ті встигли початися. А наступного дня окупанти вдарили по житлових кварталах міста. У власному дворі тоді отримав поранення місцевий мешканець.

Окупанти нахабніють і хочуть разом із місією ОБСЄ проінспектувати позиції ЗСУ

Уже за місяць після оголошення припинення вогню, попри порушення з боку російських найманців, Тристороння контактна група вступає в нові домовленості – погоджує ще чотири ділянки для розведення військ та визначає 20 ділянок для розмінування.

Чотири ділянки, погоджені для розведення військ
Чотири ділянки, погоджені для розведення військ5 канал / Час. Підсумки тижня

Та до цього справа так і не доходить, в окупантів з'являється нова вимога – разом із місією ОБСЄ вони хочуть проінспектувати позиції морпіхів поблизу селища Шуми. Обурені такими діями місцеві мешканці збираються біля нульового блокпосту.

Володимир Іваніченко, учасник акції, говорив: "Ворог інспектує наші Збройні сили. Коли це таке було? Та хіба ж за це ми воюємо зараз?".

Ексміністр закордонних справ, за плечима якого непростий Мінський процес за часів п'ятого Президента, переконаний – усі провокації довкола Шумів – політична гра Кремля.

"Це якісно інша форма провокації, яка була застосована. Вона була добре зрежисована", – каже Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014–2019 роках.

Те, що планували кілька місяців, міжнародну інспекцію, так і не відбулося. Окупанти почали стріляти по тих самих позиціях, куди мали прийти ревізори ОБСЄ. І геть розійшлися.  

Військовослужбовець ЗСУ із позивним "Антоніо" каже: "Хоч є заборона на польоти безпілотних літальних апаратів, але противник все одно активно застосовує свої безпілотні літальні засоби".

Піхотинці ж своїх "пташок" у небо не піднімають – на це діє заборона. Кажуть, за таких умов дуже складно зрозуміти, що відбувається на позиціях у ворога. Без коптерів проаналізувати й запобігти діям бойовиків майже не вдається. Це значно ускладнює оборону.

"Чи є там у них нові стежки, ми не можемо дослідити", – каже Костянтин, військовослужбовець ЗСУ. 

Ворог під час тиші намагається використати всі можливі методи, аби завдати ураження армійцям.

Армієць розповів: "Почастішали підпали, бо погода сприяє. Противник старається правдами й неправдами підпалити сухостій".

Пожежі на Донбасі

Восени на фронті з'явився ще один ворог – вогонь. Масштабні пожежі забирали життя і цивільних, і військових.  

Армієць ЗСУ "Бескид" розповів: "Вогонь почав розповсюджуватись із "сірої" зони, тобто між нами і противником, ближче до противника".

Через тривалу посуху і сильні пориви вітру вогонь розповсюджувався моментально. Тільки-но піхотинці гасили одне місце займання, вже палало інше. 

"Вони зараз поводяться дуже відкрито, не ховаються, бо розуміють, що ми по них працювати не будемо. І це дійсно дуже давить на психіку. До завершення конфлікту не йде. Дивлячись по противнику, він готується до оборони", – говорив про ситуацію армієць із позивним "Антоніо".

"Напружує, воно дискомфортно. Просто не знаєш, чого чекати і з якої сторони. Ну, сильно на нервову систему впливає, бо сидиш постійно на взводі", – охарактиризував ситуацію армієць із позивним "Лом".

І в такій напрузі армійці перебувають уже п’ять місяців нереалізованого миру. За цей час тиші військо втратило чотирьох бійців. Майже два десятки були поранені.

Загострення на Донбасі під кінець 2020 року 

Наприкінці року ситуація на лінії фронту знову загострилася. Не минає і дня без прицільних ворожих обстрілів. Крихке перемир’я, про яке всі говорять у Києві, тут в окопах, має геть інакший вигляд, аніж на папері.

"Ворог перейшов всі межі абсолютно з приводу перемир'я. Все починалося з прострілів провокаційних, але вже вони перейшли на новий рівень", – повідомляє "Ахілес", морський піхотинець ЗСУ.

А морський піхотинець із позивним "Депутат" говорить: "Уже почалася війна, про перемир'я ми можемо забути. Лише залишається чекати, коли почне працювати артилерія".

Починаючи від початку домовленостей про тишу – обстрілів і втрат серед українських бійців справді стало менше. Саме на цьому регулярно наголошують у Києві. Але стріляти і вбивати ворог так і не припинив.

Поки армія ледве стримується, у Києві пишуть план. Голова української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук подав власну ідею мирного врегулювання. Пів десятка пунктів і фінал – вибори 31 березня 2021 року там, де нині використовують російські рублі та вільно роздають паспорти країни-агресорки. Після таких заяв, Кравчука викликали до Верховної Ради з поясненнями. Однак він той виклик проігнорував.

Леонід Кравчук
Леонід Кравчук5 канал

Натомість Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, наголосив: "Вибори можуть відбутися тільки після повного відновлення контролю України над некотрольованою ділянкою російсько-українського кордону. Друге – ці вибори мають відбутися відповідно до Конституції України та законодавства України".

Президент Зеленський покладав великі надії на перемови радників у Берліні. Він не раз виказував сподівання на те, що після цієї зустрічі відбудеться саміт лідерів країн "Нормандської четвірки", так, як це було у грудні торік. 

"Наші дипломати безперервно працюють для підготовки наступного Нормандського саміту в Берліні", – говорив Зеленський. 

На зустріч радників у Берліні президент Зеленський сподівався марно. Дипломати повернулися ні з чим. "Нормандська четвірка" на президентському рівні за рік так і не змогла зустрітися. 

Павло Клімкін каже: "Росія вибрала тактику, вона намагається, загалом, тримати видимість припинення вогню, але точково його завжди порушує, підвищуючи ставки. Зараз Путін готує простір і ґрунт для подальшої торгівлі".

Зеленський заявляє, з Мінських домовленостей просто так вийти не можемо, бо тоді європейці знімуть санкції з Росії. І досі вірить у діалог з Путіним.

"Я вважаю, що повинен бути як діалог на кшталт у "Нормандському форматі", так і прямий діалог. Тому що є питання, які ми не порушуємо в "Нормандському форматі" – ні питання заручників у Росії або Криму, ні питання Криму. Цей формат суто про Донбас. Тому ми повинні говорити з ним глобально тет-а-тет", – заявив Зеленський.

У грудні добіг кінця відведений Зеленським рік на пошуки миру на сході у "Мінському форматі". Відповідей як не було – так і немає.

Військовослужбовець ЗСУ Костянтин каже: "Ми виконуємо накази, ми є військові люди. Але нам, як і громадянам України, теж цікаво, що далі? Як буде довго тягнутися перемир'я? Тобто, логічне завершення, яке його логічне завершення? Перший крок, ми розуміємо, перестати стріляти. А другий крок що?".

Андрій Гнатов, командир 36-ї бригади морської піхоти, каже: "Вірю, що можна домовитися, якщо ці домовини пройдуть на наших умовах у столиці країни-агресора, коли вони підпишуть акт капітуляції".

Одностороннє перемир'я 5 місяців тримається винятково на волі українських армійців. За 2020 рік українська армія втратила 56 воїнів. До основної мети, а це відновлення територіальної цілісності України, ми жодним чином не наблизилися. Як і не просунулися на фронті вперед ні на метр. 2020-й довів: твердження, що з Путіним можна домовлятися, є просто ілюзією. Але чи зрозумів це за 12 місяців офіційний Київ?

Євгенія Китаїва, "Підсумки року" 

Попередній матеріал
Життя на Венері та вакцина проти COVID-19: основні наукові досягнення 2020 року
Наступний матеріал
"Мама вважає, що мене врятував Бог": роковини теракту під Волновахою
Loading...