Серед першочергових кроків, Расмуссен назвав стратегічним трансатлантичним пріоритетом диверсифікацію енергопостачання і зменшення залежності Європи від російських енергоносіїв.

"І будьте впевнені: у світі, що змінився, союз НАТО лишається напоготові", – вважає Фоґ Расмуссен.

За його словами, ця агресія – не ізольований інцидент – це вже елемент поведінки Росії, яка чинить воєнний тиск і влаштовує заморожені конфлікти по сусідству з НАТО: Придністров’я, Південна Осетія, Абхазія, а тепер і Крим. Усі ці кризи поєднує "одна велика країна, яка односторонньо вирішила переписати міжнародні норми – за один день і самостійно, – і знову створити лінії поділу в Європі через 25 років по тому, як вільні народи Європи стерли їх", сказав Расмуссен.

За словами керівника НАТО, "ми сподівалися, що ця ревізіоністська поведінка залишилася в ХІХ столітті, а зараз бачимо її повернення у ХХІ-му".

"Вона ґрунтується на конфронтації, а не на співпраці, і становить реальну загрозу світовому порядкові, який ґрунтується на наших цінностях і правилах, які ми всі домовилися поважати", – сказав він.

НАТО готово дати відповідь – тепер і на майбутнє. Генсек НАТО бачить три пріоритети такої відповіді: перший – підтвердити відданість принципові колективної оборони; другий – посилити підтримку України і всього регіону, і третій – дати чітко знати, що з Росією вже не можна вести справи, як звично.

Що стосується підтримки України, то, за словами керівника НАТО, йдеться про інтенсифікацію політичної і військової співпраці з нею, а саме: підтримка трансформації Збройних сил України в сучасну й ефективну структуру, яка була б серйозним засобом стримування і здатною надати захист від воєнних загроз; поліпшення здатності Збройних сил України діяти спільно зі збройними силами країн НАТО; посилення участі в навчаннях НАТО. Щодо стосунків із Росією, сказав Расмуссен, то Москва нині говорить і поводиться більше як противник, а не як партнер.