Між Росією та Заходом. У Словаччині стартував другий тур президентських виборів. Змагаються прозахідні та проросійські сили. Експерти не беруться прогнозувати. Соціологія незначно надає перевагу кандидату від влади. Затамували подих і в Україні – пильно спостерігають за ходом голосування.
Другий тур, два кандидати, два різні проєкти майбутнього. Словаки заполонили шкільні спорткомплекси та актові зали – у країні стартував другий тур президентських виборів.
2Я зі старшого покоління, тому для мене демократія – це можливість віддати вільно свій голос. Довести, зараз не так, як було до 1989 року. Ось що для мене означає голосування", – каже виборчиня Адела Новакова.
Прозахідний кандидат чи союзник проросійських сил – такий вибір перед країною у другому турі президентських перегонів. Від влади виступає чинний спікер парламенту Петер Пеллегріні. Він близький соратник антиукраїнського прем'єра Словаччини Роберта Фіцо. З іншого боку – самовисуванець та дипломат Іван Корчок. Його підтримує опозиція, а сам він говорить про співпрацю з ЄС та НАТО. Боротьба близька та гостра. І прогнозувати з доброї волі не беруться навіть фахівці.
"Другий тур буде дуже близьким. На мою думку, сьогодні ніхто з можновладців не наважується сказати, хто буде наступним президентом Словаччини. Сьогодні ми перебуваємо в такій ситуації, от якби мене примусили, то я б радше схилився до Івана Корчока. Але правда й така, що боротьба буде надзвичайно близькою, і буквально кожен голос матиме значення", – вважає соціолог Міхал Васечка.
Іван Корчок створив сенсацію. Його звитяги в першому турі не очікував ніхто. А поготів, такої впевненої. Відірвався від опонента на понад 5 відсотків. Але другий тур – суцільна інтрига. Очікування різняться. Соціологія неістотно на боці Петера Пеллегріні – близько півтора відсотка. Але є й ті, хто дивиться глибше, аніж просто на цифри.
"Івану Корчку, схоже, вдалося достукатися до тих, хто не голосував, до деяких з них. Йому вдалося достукатися навіть до тих, хто не визначився ще до першого туру. Це фактично ті, кого ми не могли врахувати в жодному з опитувань. І саме вони завжди впливають на результат. Тому що це люди, яким насправді все набридло, які махнули рукою на політику, але зрештою дають їй шанс і повертаються на вибори. Зараз питання в тому, чи прийдуть вони і в другому турі, чи триватиме цей запал надалі. Поки здається, що так, імпульс, створений Іваном Коркоком, діє. Він має знову привести цих людей", – каже соціолог Міхал Васечка.
Проросійський уряд, але непроросійський кандидат. Попри всі закиди, Петер Пеллегріні – не прихильник Кремля. Він шукає балансу. Гасло його кампанії: президент миру. З прозорими натяками на можливу відправку власних військ до України. Але проблема Петера Пеллегріні навіть не в цьому. Він надто залежить від проросійської влади Словаччини.
"Є певні моменти, які свідчать, що президент Пеллегріні міг би зіграти з урядом Роберто Фіцо в гру, яка не піде на користь верховенству права в країні, якщо він стане президентом. Натомість, зі всіма повноваженнями, які має Іван Корчок, – він міг би справедливо врівноважити уряд Роберта Фіцо в деяких його діях, які, зрештою, порушують верховенство права", – переконаний соціолог Міхал Васечка.
Сполох соціологів підтримують виборці. Перетворення Словаччини на нову Угорщину – не в інтересах пересічних словаків. Країну вже сколихували антиурядові протести. Мешканці міст втомилися від Фіцо та його маріонеток.
Вибори словацькі – але інтрига українська. Результати голосування важливі й для Києва. А надто, в умовах тривалої війни із Росією. Прем'єрство Роберта Фіцо вже позначилось на стосунках із партнерами. Словаччині не раді в колі сусідів. Зокрема, Чехія причинила двері Вишеградської групи. Далася в знаки проросійська орієнтація Роберта Фіцо.
"Сьогодні, на відміну від, можливо, кількох років тому, Словаччина обирає свій майбутній напрямок руху, зовнішню політику. Іван Корчок чітко представляє західний вибір. А Петер Пеллегріні, як і Роберт Фіцо, представляє якусь дивну і невизначену зовнішню політику. Це, можливо, приємно у спокійний сонячний день. Але коли сонячна погода минає, це стає небезпечним і нерозумним. Тому що тоді у таких країн немає партнерів. Ніхто не сприймає їх серйозно", – каже соціолог Міхал Васечка.
Лояльний президент – це мрія проросійського уряду у Братиславі. Словаччина для Роберта Фіцо не більше, ніж царська вотчина. Прем'єр прагне окупувати політичний простір країни. І для повної узурпації бракує лише вірного президента.
Антон Кучеренко, "5 канал"
Як раніше повідомляв 5.ua, прем'єр Словаччини Фіцо, який ветує вступ України в НАТО, приїде до Ужгорода.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
