Володимир Зеленський уже вдруге за вересень відвідав США. У Нью-Йорку він виступив на засіданні Генеральної асамблеї ООН. Говорив із претензією і навіть дорікнув асамблеї, що та не надто жива.
Україна вкотре окреслила свою позицію щодо Криму та охопленого війною сходу. Але цей майданчик навряд чи можна назвати ефективним у протидії російській агресії. Чому саме – у сюжеті "Підсумків тижня".
Традиційно, як ще до пандемії, зелена гранітна зала Нью-Йорка зустрічає лідерів майже пів сотні країн. У штаб-квартирі ООН 76-та сесія Генеральної асамблеї. На дискусійному майданчику глави держав та урядів діляться проблемами своїх країн та обговорюють спільні – світові. Топ-тема цьогорічної зустрічі – кліматичні зміни. За даними ООН, останні кілька років стали найспекотнішими за всю історію людства. А ще очікують, що до кінця століття температура на планеті зросте майже на 3,5 градуси, що спричинить руйнівні наслідки. Деякі з них уже можна побачити зараз. Влітку потужні повені знищили частину територій Німеччини, Бельгії, Франції, Китаю і навіть України.
Уперше від початку каденції за трибуною Генеральної асамблеї американський президент Джо Байден. У своїй майже 40-хвилинній промові згадав і про зміни клімату. Пообіцяв подвоїти допомогу країнам, що розвиваються, на їхньому шляху до зменшення парникових викидів.
Щоби запобігти незворотній катастрофі, низка країн світу, зокрема і США пообіцяли поступово
відмовлятися від вугільної промисловості й переходити на альтернативні джерела енергії. А також вдвічі знизити викиди вуглекислого газу до 2030 року.
"Робити все для захисту нашої природи не так важко. Ми маємо достатньо технологій, аби вчинити правильно. Всі країни мають стати пліч-о-пліч і нарешті зробити те, про що ми часто говоримо: зменшити викиди до 2030-го. Я щиро переконаний, що ми маємо виконати ці зобов'язання", – наголосив прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.
Але нині лише одна країна світу вжила достатньо заходів, щоби запобігти кліматичним змінам. Це Гамбія. Решта країн, попри обіцянки, цього не зробили.
Як і коронавірус. Тому епідемія теж стала топ-темою цьогорічної зустрічі. Зокрема в контексті
забезпечення вакцинами всіх країн. Поки що бодай одну дозу препарату отримали 2,5 млрд осіб. Це приблизно 32% населення планети. Однак переважна більшість із них – із розвинутих країн. Бідніші такої можливості не мають. Досі чи не найгірша ситуація саме серед африканських держав.
"Більшість заможних країн вакциновані. Тоді як понад 90% жителів Африки досі чекають на першу дозу. Це моральний вирок нашому світу. Це цинізм! Ми склали тест із наукових відкриттів, але отримали двійку з етики", – наголосив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
Говорили на Генасамблеї і про Афганістан. А також традиційно про бідність і голод в африканських країнах та прірву між багатими й бідними.
"Що стосується Афганістану, ми повинні співпрацювати з іншими країнами, щоб припинити там гуманітарну кризу та нестабільність держави. Іспанія готова докласти максимум зусиль, аби допомогти Афганістану впоратися з цієї ситуацією", – заявив прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес.
А от про російську агресію на трибуні Генасамблеї практично ні слова. Американський президент Джо Байден, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, прем'єр Великої Британії – як води до рота набрали. Державу-агресорку згадали лише кілька східно-європейських країн.
"Наша позиція щодо повного та беззаперечного виведення російських збройних сил із Молдови залишається незмінною. У цьому прагненні ми сподіваємося на підтримку міжнародної спільноти", – наголосила президентка Молдови Мая Санду.
Тема України теж почала відходити на другий план. Хоча за даними ООН, за останні півроку кількість порушень режиму "тиші" на сході України зросла в рази. А ще вдвічі збільшилася кількість жертв серед мирного населення. Ба більше, досі тривають цинічні затримання кримських татар на анексованому Кримському півострові. Тож згадувати і не забувати про українсько російську війну та Крим закликали світ наші традиційні партнери.
"Ми не можемо забути окупований Кримський півострів та ситуацію на сході України. Україна має нашу сильну й непохитну підтримку її суверенітету, територіальної цілісності та політики невизнання незаконної анексії Криму Росією. Безпека неподільна – безпека України також і наша. Ми продовжуємо тримати питання агресії Росії на Донбасі та незаконної анексії Криму на порядку денному Ради Безпеки ООН", – зазначила президентка Естонії Керсті Кальюлайд.
"Сьогодні ООН – як супергерой на пенсії, який забув, що він міг зробити", – заявив президент України Володимир Зеленський.
Український президент теж закликав світ прокинутися, а ООН – оживитися, цитував Путіна російською та дякував усім державам, які не побоялися згадати у своїх промовах Україну.
"Пора прокидатись? Чесно, Україна не засинала. Це складно зробити під звуки вибухів, під звуки пострілів, які лунають на нашому окупованому Донбасі восьмий рік поспіль. І це вже майже 15 тис. загиблих людей. Ось вам ціна свободи, ось вам ціна незалежності", – нагадав він.
У контексті України польський лідер згадав про будівництво "Північного потоку-2". Це російський газопровід, який пролягає дном Балтійського моря до країн Європейського Союзу. Москва прокладала його в умовах дії санкцій США. Наприкінці травня Вашингтон зняв обмеження з головного оператора потоку та його директора, щоби не псувати відносини з Німеччиною. Конгресмени й низка сенаторів закликають президента США повернути обмеження та запровадити нові. Цього вимагають Україна, Польща, країни Балтії та Велика Британія, адже переконані, що трубопровід загрожує енергетичній безпеці України та Європи.
"Після Другої світової війни, у ХХІ столітті, Україна зазнала нападу. Якою була відповідь багатої Півночі на драму української нації, що боролася за свою незалежність? Відповіддю стало будівництво великого газопроводу "Північний потік-2", який доставлятиме російський газ до Західної Європи. І це приноситиме агресору ще більше мільярдів доходів", – наголосив президент Польщі Анджей Дуда.
Після дебатів на найвищому рівні Генасамблея повернеться до роботи у звичному режимі – аби перетворити озвучені плани в реальні кроки. Однак, як кажуть українські та світові політологи, останніми роками ООН стрімко втрачає свій авторитет. Тому покладати великих очікувань від виступів на Генасамблеї не варто. Експерти переконують, що організація, яка після Другої світової війни мала берегти світовий мир, нині із цією місією вже не здатна впоратися.
Мирослава Танська, "Підсумки тижня"