Людство майже на пів століття відклало активне використання електромобілів. Хоча розробки тих часів мали велику перспективу. Приміром, у 1895 році в США вперше провели автопробіг, і виграв у ньому саме електромобіль. Але нафтові монополісти у змові з головними автовиробниками відштовхнули еру електрокарів.
Нині ж більшість провідних автоконцернів заявили про поступове згортання виробництва автівок з традиційними двигунами внутрішнього згорання. Якою була еволюція електромобілів і коли вони повністю заполонять наші вулиці, дізнавався журналіст "5 каналу" Мирослав Солонар для програми "Час за Гринвічем".
Від звичайного візка до сучасних електричних красенів. За 140 років свого існування на ринку електромобілів були як злети, так і падіння. А все через тотальну конкуренцію з виробниками двигунів внутрішнього згоряння.
Зрештою, бензин та дизель на численні десятиліття відтермінували розвиток екологічно чистих машин. Нафтові магнати були неабияк зацікавлені, щоб електокарам не діставалося чільне місце. Бо тільки за цієї умови гроші текли до них рікою. Мало хто знає, що транспортні засоби саме на електричному двигуні придумали раніше, аніж їхні візаві на нафтовому паливі.
"Цей історичний триколісник дуже схожий на сучасні електробайки. Ви маєте двигун, який вам допоможе, але ви все одно можете одночасно крутити педалі", – каже водій автомобіля Крістіан Річардс.
Ось такий вигляд мав перший у світі електромобіль, який ще у 1881 році придумав французький винахідник Ґюстав Труве. Нині його точну копію відтворили у Парижі. На все про все пішло два місяці.
"Коли Густав Трове поєднав електричний двигун, акумуляторну батарею та триколісну раму, вийшов найперший і найдавнішній електромобіль, який можна було побачити на дорогах", – розповідає кураторка Британського авто музею Катрін Гріффін.
Транспортний засіб, як і оригінал, розвиває швидкість 12 кілометрів за годину і може проїхати на одному заряді до 25 кілометрів.
"140 років тому ця технологія вже існувала. І насправді тоді ця новинка мала широкий розголос і неабиякі перспективи", – розповідає Катрін Гріффін.
І це був лише початок. Ринок електрокарів швидко набирав обертів. Наприкінці XIX століття світ побачив ще 4 електричні транспортні засоби від різних конструкторів. Чимало з них були повільні і схожі на візки, однак тільки не бельгійського винахідника Каміля Женатці. Електрокар у вигляді ракети в 1899 році встановив рекорд швидкості 100 кілометрів за годину.
На початку XX століття електромобілі заполонили країни Заходу. Видатний американець Томас Едісон оформив патент на залізно-нікелеві батареї, які в майбутньому стануть основою для електромобілів інших конструкторів.
На перспективний ринок заходить європеєць, легендарний Фердинанд Порше. Його електрична машина стала першою передньопривідною автівкою у світі. Також у 1907 році американська компанія Detroit Electric розпочала масовий випуск електрокарів. Через кілька років на конвеєр пішли і бензинові авто, які просував головний автопромисловець епохи Генрі Форд.
Вони одразу ж стали доступнішими і швидшими за електрокари. До того ж бензинові авто мали фактично необмежений пробіг. У той час запас ходу електромобіля становив лише 65 кілометрів. Ринок занепадав не одне десятиліття. У 1947 році на дорогах Японії з’являється предок Nissan Leaf електрокар "TAMA" який став досить популярним у Країні сонця, що сходить.
Докорінно ситуація змінилася в 70-х роках, коли у світі почалася нафтова криза через політичні конфлікти провідних країн світу. Ціна на паливо щоразу зростала, економіка слабшала. У такий гарячий період на випуск електромобіля наважується провідна німецька компанія BMW. У 1972 році на Олімпіаді в Мюнхені вони показали світу свою електричну модель.
У 90-х на ринку електрокарів розпочинається "відлига". Американська корпорація General Motors запускає свої машини в серійне виробництво. В Японії з'являється Toyota Prius – гібрид бензинового та електричного авто.
У 2008-му у світ виходить перша Tesla Roadster, яка вносить революційні зміни в електричну автопромисловість. Після цього з'являється комерційно успішне японське електроавто Nissan Leaf. Ринок екологічно чистих авто нині неабияк додав і не лише в найрозвинутіших країнах світу.
А в Україні вже кілька років поспіль спостерігається "елетромобільне диво". В державі вже є понад 6 тисяч зарядних станцій і близько 50 тисяч електричних авто. За цими показниками ми лідируємо в Східній Європі і впевнено наздоганяємо Захід.
"Те, що стосується автомобілів, то тут ми практично лідируємо. Якщо брати сусідні країни. В нас однозначно буде більше, ніж у Польщі, однозначно більше, ніж у Білорусі і в Росії", – розповідає голова Правління ГО "Асоціація учасників ринку електромобілів.
Українці теж думають про захист довкілля і нові екологічні стандарти. Наприклад, у Кривому Розі активно працює команда винахідників, які планують випускати електричні вантажівки. Розробники кажуть, деталі будуть майже всі українські.
"Ми зараз розробили макет нашої автівки, який сладається з власних компонентів, власний двигун. Власна електроніка, власна батарея. Тобто комірки ми беремо готові з Китаю, а батарею складаємо самі", – зазначає розробник електричних вантажівок Віталій Бризгалов.
Винахідники сподіваються на підтримку від держави та громади, адже ще треба буде побудувати завод у межах міста для серійного виробництва електричних ваговозів. У той час, поки одні на низькому старті, іншим такі зміни не по кишені. У водія В’ячеслава хоч і дизельне німецьке авто, та купити будь-яке електричне буде складно. До того ж, каже, бензинові чи дизельні ефективніші.
"Якщо була б нормальна ціна, то з великим задоволенням пересів би. І якщо воно б заряджалося за 15 хвилин, то воно було б нормально. І зараз ціна за електроенергію збільшилась. Раніше можна було вдома заряджати, зараз ціна підскочила. А в майбутньому може ще підскочити ", – наголошує водій В’ячеслав.
В Україні електрокари хоча й наступають на п'яти традиційним авто, поки що по-справжньому дати жару не вдається! Побачимо, що буде за кілька років.
Мирослав Солонар, Олександр Степанов та Віктор Сніжко, "Час за Гринвічем"