Олексій Кодьман
Олексій Кодьман
5 канал

"Усе у ґратках": що розповів звільнений з ОРДЛО український боєць

Звільнених напередодні українців нині найбільше хвилює доля побратимів, які з тих чи інших причин під обмін не потрапили й залишися у полоні росіян. Ейфорія від звільнення минула швидко, а згадувати пережите не завжди вистачає сил

Олексій Кодьман, розвідник з Тернопільщини, перебував у заручниках понад два роки. Його та двох товаришів схопили при виконанні бойового завдання під Павлополем разом із двома товаришами. Шкодує, що терористи утримують ще щонайменше шість його побратимів. Про те, що його обміняють – дізнався по радіо. 

"Сказали, що обмін відбудеться 27-го числа, і що Захарченко сподівається, що Україна виконає всі умови цього обміну. До нас прийшли та оголосили, хто їде (на обмін – ред.). Було дуже тяжко залишати цих хлопців – там п'ятеро залишились з 64. Я навіть не знаю, що вони відчували, коли ми їх залишали", – каже звільнений з ОРДЛО військовий Олексій Кодьман.

Про життя у полоні Олексій згадує неохоче. Каже: спочатку потрапили у "підвал" – приміщення колишнього архіву, де матраци лежали просто на полицях. Потім заручника перевели до в'язниці. Там змушували працювати.

"Усе у ґратках, гуляти доводилося під ґратами. Ставлення? Як і до всіх. Спершу допити, але ніхто сильно не чіпав. Усюди є люди, розумієте? Я очікував на гірше", – зізнається Кодьман.

Нині у військовому шпиталі перебувають 24 військовослужбовці ЗСУ – вчорашні заручники. 18 із них – у терапевтичному відділенні, ще шестеро – у хірургічному. Найближчими днями кожного з них ретельно обстежать і вирішать, чи потрібне подальше лікування.

"Не будемо сильно їх мучити. Намагаємося визначити, що нам потрібно для подальшого обстеження. Спершу беремо те, що нам треба. Зрозуміло, що не всі хочуть про це говорити. Не всі хочуть навіть згадувати про це – воліють просто відпочити", – зазначає лікар Головного військового клінічного госпіталю Дар'я Клочко.

Крім медичної допомоги, всі заручники отримають психологічний супровід. Нині їхній стан задовільний, але спеціалісти називають це ейфорією, за якою прийде спад.

"Насамперед, треба буде знайти контакт із сім'єю. І не можна працювати безпосередньо з кимось із військовослужбовців, не залучаючи до цієї роботи інших фахівців. Суто зокрема і тих, хто є для нього ресурсом – це його сім'я, родичі, знайомі, друзі, хто його підтримуватиме найперше. Не треба наполягати, щоб він якомога швидше все розказав. На сьогодні основні вимоги – це терпіння і любов", – коментує начальник Соціально-психологічного центру ЗСУ Сергій Грилюк. За словами спеціалістів, реабілітація заручників буде тривалою.

Анна Брикова, Олена Сорокіна, "5 канал"

Дивіться також фотогалерею за темою: 

/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/

Попередній матеріал
Окуповані території Донбасу є міксом епохи "застою" і 1937 року – Козловський
Наступний матеріал
"Час. Підсумки дня" – відео