Життя за ґратами: чи мають довічно ув'язнені шанс вийти на волю

Довічно ув'язнені 5 канал / Час. Підсумки тижня
В Україні наразі налічується півтори тисячі довічно ув'язнених

Вони відбувають покарання за тяжкі та особливо тяжкі злочини і, можливо, ніколи не побачать волі, бо довічно ув'язнені. Наступний матеріал дуже важкий для сприйняття. І нашій Людмилі Павленко було складно показати життя ізсередини в'язниці через історії тих, хто відбуватиме там покарання до кінця своїх днів. Їх в Україні півтори тисячі. І в них є єдиний шанс вийти на волю – це помилування президентським указом після 20 років за ґратами. Але за всю історію незалежності на волю вийшли лише четверо з них.

Нещодавно в Україні визнали неконституційним позбавлення довічно засуджених злочинців права на дострокове звільнення. Раніше про це говорив і Європейський суд із прав людини. І от Верховна Рада може ухвалити необхідні законодавчі зміни і дати добро на дострокове звільнення. Коли та чи станеться це взагалі, невідомо, тож поки що довічники залишаються за ґратами. Яке воно, життя у десяти квадратних метрах – у сюжеті "Підсумків тижня".

Чи ви коли-небудь замислювалися, як це – жити з думкою, що не зможете мати дітей, або ж не побачите, як вони зростають? Не матимете власного житла, ніколи більше не скупаєтеся в морі, не сходите в кіно. Моторошно, правда? Важко собі уявити, що відчувають довічно засуджені, які назавжди заїжджають до в'язниці. Ми розповімо вам історії українців, яких ізолювали від світу до кінця їхніх днів.

Гнітючі сірі коридори, усюди ґрати. У цій в'язниці немає звичних для колонії їдальні чи актової зали. У Новгород-Сіверській установі виконання покарань, що на Чернігівщині, камерний тип утримання. Адже зі 103 засуджених дві третини мають довічний термін.

Віктор Супрун не бачив незалежної України. За ґратами він провів 30 років. Які злочини скоїв, розповідати не хоче, адже всіх подробиць не знають навіть рідні. Щоби не завдавати їм зайвого болю, засуджений просить не показувати обличчя. Єдине, чим поділився: коли переховувався від слідства, двоє людей погрожували здати його правоохоронцям, а чоловік хотів їх зупинити.

В'язниця
В'язниця5 канал / Час. Підсумки тижня

Засудили Віктора, коли йому було 27. У рідному Луцьку в нього є матір, дружина, троє дітей і стільки ж онуків. До в'язниці жодного разу ніхто з них не приїздив. П'ять років тому засуджений спілкувався з рідними у відеорежимі й ледь впізнав. У камері розміром майже 10 квадратних метрів Віктор перебуває разом зі ще одним засудженим. Тут є умивальник і унітаз. Дозволено користуватися телевізором, планшетом. Виходять засуджені звідси щодня лише на годину. Прогулюються у спеціальному приміщенні із сірими стінами. Замість стелі тут встановлена металева заґратована конструкція. За час інтерв'ю Віктор жодного разу не всміхнувся. За колючим дротом навчився емоції тримати в собі.

В'язниця
В'язниця5 канал / Час. Підсумки тижня

Віктор Супрун не раз писав клопотання до комісії при президентові у питаннях помилування, але намарно.

"Тільки подаю в один рік, то та війна почалася, то ще щось там, то ковід цей", – обурюється він.

Таких клопотань до комісії за останні два роки надійшло понад сотню. Утім гарант так нікого і не помилував.

"За Конституцією, лише президент приймає рішення. Комісія опрацьовує документи. Це велика відповідальність передусім. Тобто, хто може взяти на себе відповідальність випустити на волю серійного вбивцю? Це дуже складне питання", – наголосив голова Комісії при президентові України в питаннях помилування Андрій Гота.

В'язниця
В'язниця5 канал / Час. Підсумки тижня

За всю історію України на волю відпустили лише чотирьох. Двох – за станом здоров'я, ще двох – помилували. Серед них єдина жінка – Любов Кушинська. Вона вийшла 3,5 роки тому. За ґратами прожила 20 років. Засудили її за подвійне вбивство. Кушинська своєї провини так і не визнала.

Довічно засуджені українці не мають права на умовно-дострокове звільнення. Через це в'язні масово звертаються до Європейського суду з прав людини.

"Коли ми говоримо, що Україна лідирує за кількістю довічно засуджених, це не означає, що в нас така країна. Це означає, що система, яка є зараз, десь, напевно, є помилка. Європейський суд із прав людини виніс рішення: перебування пожиттєво в тюрмі вони прирівняли до тортур. В Україні це справа "Петухов і Петухов-2 проти України", – розповіла голова Amnesty International Ukraine Оксана Покальчук.

Завдяки тому, що довічно засуджений Володимир Петухов виграв справу проти України в Європейському суді з прав людини, судовий орган наполегливо рекомендував Україні змінити законодавство. Зробити це владу зобов'язав Конституційний суд України ще на початку цієї осені.

"Афериста посадили за вбивств", – так про себе говорить засуджений. Він за ґратами провів 20 років. Володимир ніколи вживу не бачив сина. Його ув'язнили одразу після народження хлопчика. Чоловік нарікає, що занапастив свою молодість, адже своєї провини так і не визнав. Сподівається на перегляд справи в суді.

Один заґратований коштує державі 130 тис. грн на рік. Усього ж в Україні до довічного позбавлення волі засуджені 1572 особи. Це майже 5% від загальної кількості ув'язнених. І це найбільший показник серед європейських країн. Щоби змінити це, у Мін'юсті підготували законопроєкт. За нього народні обранці вже навіть проголосували в першому читанні.

"Мова не йде про якесь автоматичне звільнення людей. Це процедура, яка передбачає право довічно засудженого зі спливом певного строку, наприклад 15 років, на підготовку документів і подачу до суду з проханням переглянути довічне позбавлення волі на строкове покарання. Там мова йде від 5 до 20 років так би мовити нового покарання", – наголосила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

Тобто, якщо законопроєкт ухвалять, довічно засуджені матимуть шанс на перегляд терміну покарання. За позитивної характеристики з тюрми, розкаяння і рідних, які чекають на волі, ув'язнені можуть провести за ґратами не все життя, а від 20 до 35 років. Утім якою буде остаточна редакція законопроєкту, у Мін'юсті наразі не знають. Чи дочекаються змін, Володимир і Віктор не загадують, але вірять, що колись їхні мрії таки здійсняться.

Людмила Павленко, Орест Пона, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Зима без вугілля та оплата за газ по-новому: які "сюрпризи" чекають на українців у цьому опалювальному сезоні
Наступний матеріал
Як Сталін писав "зручну" історію України – і в які міфи, створені диктатором, досі вірить Росія
Loading...