Щоразу, коли лунає сигнал повітряної тривоги, Христина йде в укриття. Сховище у будинку, де мешкає жінка, вона вважає небезпечним. Тож користується укриттям поруч.
"Як свідчить доступ у нас в Україні при попаданні ракет в такі панельні будинки, то вони просто складуться. Те що там є, це є тепловий пункт, ми поставили там якісь дошки. Але є поруч навчальний готель, від коледжу, в якому є мінімальні умови: 2 входи, доступ повітря, вода, стільці, навіть туалет, плюс це залізобетонна конструкція", – розповідає жінка.
В укритті навчального готелю Христина та її сусіди ховалися під час повітряних тривог від початку повномасштабного вторгнення. Нещодавно адміністрація приміщення стороннім заходити в укриття заборонила.
"13 липня, коли ми прийшли, нас представник адміністрації не пропустила, сказала, що вони прийняли рішення, що більше допуску людей не буде, а лише студентів, працівників та відвідувачів ресторану і готелю", – каже Христина.
Від будинку Христини до навчального готелю – близенько. Разом із жінкою йдемо туди, щоб з'ясувати, чому забороняють користуватися укриттям.
"Чи може людина з вулиці зайти до вас в укриття? – Це не укриття, це підвал готелю. – Але ж там пише, що це укриття? – Це не укриття, це тільки для студентів наших і для мешканців готелю. В нас іншого нема. Це підвал. А нас контингент 1000 учнів в коледжі і це для них, для працівників, для гостей", – пояснюють у готелі.
Нині у Львові офіційно визначено півтори тисячі приміщень, які є укриттями. Там ховатися може кожен, принаймні так кажуть у міській раді.
Уявімо – звучить сирена повітряної тривоги. Куди податися задля безпеки?
Найближче укриття біля мене – одна з місцевих шкіл. На вході до навчального закладу знімальну групу зустрічає охоронець. Запитую: в разі повітряної тривоги, чи пустять сховатися в укритті?
"Так, звичайно, але воно не обладнане до кінця. Тобто люди зможуть, звичайно, укриття тут знайти, але поки тут нема умов. Туалети не обладнані, нема води. Ще мають провести деякі дії, щоб це укриття відповідало вимогам", – каже охоронець.
До шкільного укриття пускати людей із вулиці планують до першого вересня, до початку навчального року.
"Ми навіть своїх дітей не маємо де ховати. Ми можемо в кожен підвал заховати 30 людей, ще в протоколі нам написали, що ми можемо їх тримати на 1-му поверсі, правила 2 стін, а в нас тій школі навчається 300 людей і працює 60 вчителів, ми вже більше нікого не зможемо сховати", – наголошує директорка.
Де ховатися, якщо тривога застала посеред вулиці, у центрі міста чи на околиці, роз'яснює міська влада.
"Переважно там, де вас впускають незалежно від тривоги. Це є підземні паркінги торгових центрів, це є на площі Ринок, наприклад, багато кафе, які є фактично під землею, в тому числі церкви", – зазначила керівниця справами виконавчого комітету Львівської міської ради Наталія Алексєєва.
Пускати чи не пускати, вирішує власник приміщення, якщо це приватна територія або керівництво державного закладу.
"Ми не маємо тут повноважень щось примусово казати, чи це об'єкт приватної власності або державної власності", – каже пані Наталя.
Тож якщо поруч немає спеціального укриття, можна зайти на перший поверх будь-якої будівлі, підвал, підземний перехід, станцію метро та навіть льох. Хоч де довелося б ховатися, головне правило – триматися якомога далі від вікон.
Марта Шикула, Євген Радіон, Львів, "5 канал"
Як повідомляв 5.UA, вранці 24 лютого росія розпочала повномасштабну війну проти України. По кількох військових об'єктах у Києві, Харкові та Дніпрі були завдані ракетні удари, а війська рф перейшли кордон під Харковом.
ЗСУ, всі спеціальні та силові служби держави були підняті за тривогою. Ворог почав інтенсивні обстріли підрозділів ЗСУ на сході – українська армія дає відсіч російським військам. В екстреному режимі працює Рада національної безпеки й оборони. Запроваджено воєнний стан. Україна офіційно направила позов проти російської федерації до Міжнародного суду ООН у Гаазі.
100 днів боротьби: президент показав звичайних українців, які відстоюють свою країну – ФОТО
