І дихати важко – уже рік, як сотні тисяч українців виживають під російською окупацією. На Київщині, Чернігівщині та Сумщині загарбники протрималися трохи більше місяця, наші військові вибили росіян майже з усієї Харківщини та Миколаївщини. Вільний нині й Херсон. На початок січня, за словами Валерія Залужного, наші захисники визволили 40% територій, які московити загарбали за минулий рік. Попри те, в тенетах росії досі змушені виживати сотні тисяч українців. Яке воно – життя в окупації і які території московія поки що контролює – журналістка "5 каналу" Оксана Паращак розповість.
Мародерство, голоси з-під завалів і розстріли мирних. Тут росіяни вбивали тих, хто просто потрапляв на очі. Житлові будинки нищили з танків упритул. Бородянку у Київській області визволили 1 квітня, і тоді світ уперше побачив, що таке російська окупація.
Тоді заговорили й про знекровлену Бучу. Якщо запитати у місцевих про березень – вони мовчки вкажуть на братські могили. У перші дні російського вторгнення звідси та із сусіднього Гостомеля ще втікали, а далі сотні тих, кому виїхати не вдалося, потрапляли під приціл росіян.
"Поступає там виклик шо там поранені. Вони виїжджають, їм дорогу просто перекривають військові рф і туди запихають своїх пацієнтів. Наших викидають, а своїх запихнуть і вже тоді привозили", – розповідає медсестра Наталія Куделіна.
Коли обіцянки про "зелені коридори" росіяни зривали, люди втікали з окупації під загрозою розстрілу саморобними переправами чи навіть по коліно у воді. Автомати направляли й на тих, хто допомагав людям рятуватися. У полон могли забрати просто з вулиці.
"Коли я вже перевіз людей і вертався, то вони мене забрали. Приміщення 25 кв метрів 41 людина. Чоловіки і жінки разом, туалет – це просто була бочка. А їжа - це вода, крекер, каша деколи. В останню ніч ми на одному матрасі спали 6 чоловік. Вночі до мінус десяти, ми спали на бетоні", – згадує визволений з полону Володимир Хропун.
Вдираючись до українських міст, окупанти полювали на представників місцевої влади. У Мелітополі викрали Івана Федорова. А в Бучі очолити владу під дулом автомата пропонували місцевим.
"8 одиниць техніки беруть в кільце лікарню, виходить 14 росіян з автоматами, збирають всіх, хто залишився в холі закладу і "где руководитель?". "Мы прийняли решение, что вы возглавите временную администрацию города Бучи, поскольку никого из власти нет" "У вас выбора нет, вы не имеете права покидать територию больницы, вы будете расстреляны", – згадує директор КНП "Ірпінська міська лікарня", заслужений лікар України Антон Довгопол.
Погрожували окупанти і тоді, коли вдиралися до хат. На Київщині та Чернігівщині господарів виганяли на вулицю і в будинках місцевих розміщували свої штаби. Такі злочини вчиняють і на інших окупованих територіях.
"У сусідки з будинку вивезли двома тракторами консервацію. Ми виходимо, а вони грузять на трактор огірки і помідори. Якщо знаходили телефон – одразу стріляли. Я виходила в поле і ловила зв’язок щоб сказати свекрусі "ми живі". Єдине, що вони казали – у вашому селі так добре, що ми не хочемо з нього виходити", – згадує мешканка Іванівки Ліля Пилипенко.
Не хотіли-не хотіли, та ЗСУ змусили – 1 квітня окупантів витіснили з Чернігівщини та Сумщини. Змиритися з поразкою на Сіверщині не можуть і досі – росіяни мало не щодня цинічно обстрілюють прикордоння.
Ізюм, Харківщина. Синьо-жовтий браслет. Це фото руки загиблого облетіло весь світ. Після визволення Ізюму від російських окупантів у місці масового поховання виявили 447 тіл.
Обстріли, переслідування і тортури – після визволення на Харківщині виявили понад 20 катівень.
"При відкритті камер люди повинні були кричати "слава росії" і "слава путіну". Посадили мого товариша навпроти. Спочатку його підключили, током побили, потім мене, потім його при мені. А потім говорять: "підключай, бий його током". А мені говорять, щоб я його бив током. Мені дуже сильно розбили ногу берцями і дубинкою", – згадує визволений з полону Олександр.
Найбільша в Європі Запорізька АЕС досі під контролем росії. У липні-серпні загроза ядерного вибуху сколихнула весь світ. А у вересні на захоплених територіях загарбники провели псевдореферендум. Та проголосувати за входження до складу РФ охочих було мізер, тож із бюлетенями і зброєю окупанти навідувалися до місцевих додому.
Почути голоси рідних, яким вдалося виїхати, людям в окупації непросто: мобільний зв’язок надто поганий. Розповідати про жахи окупації небезпечно – загарбники перевіряють телефони. Рупором російської пропаганди стало телебачення й радіо. Переслідують і вербують місцевих журналістів, та вони примудряються перехитрити ворога.
"Першочергові цілі, які ми ставимо – збір інформації. Ми намагаємось сфокусуватися на інформації де перебувають окупанти, потом рисуем карту и передаем військовим", – згадує херсонський журналіст Костянтин Риженко.
Не дати окупантам відчути себе вдома – усі території, окуповані росією, охопив рух опору. Від жовтої стрічки і букви Ї – до передчасної смерті колаборанта – чи не найкраще партизани працювали в Мелітополі. Саме це місто британський журнал The Economist назвав центром партизанського руху. Невесело окупантам всюди, куди Україна доставляє бавовну.
А це найпопулярніший торік серіал "Чорнобаївка", який закінчився 11 листопада. Тоді ж ЗСУ визволили і Херсон, який чекав на них вісім місяців.
Люди є, життя нема – так нині кажуть про Маріуполь – місто, від згадки про яке в жилах холоне кров. Після потужної оборони місто Марії вже десять місяців окуповане. Без води, тепла і житла – виїхати з цього пекла без фільтрації не можна. А чоловіків не випускають взагалі – на захоплених територіях росія поповнює лави окупаційної армії українцями. Від мобілізації чоловіки переховуються, аби лиш не йти зі зброєю проти своїх.
Зовсім трохи землі росія контролює на Харківщині. І хоч український прапор нині у Херсоні, на більшій частині області ще топчуться загарбники. Визволити ЗСУ мають цьогоріч і більшу частину Донецької та Запорізької областей та майже всю Луганщину. Чекають на Україну і в Криму.
Оксана Паращак, "5 канал"
Читайте також: Хотіли взяти Київ за 3 дні, "а отримали п**ди": як українці зламали плани кремля і завдають поразки окупантам
Нагадаємо, головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний подякував усім українцям за стійкість, підтримку і віру.
Дивіться також відео за темою: РІК ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ: ЗГАДУЄМО НАЙВАЖЧИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.