Під час Майдану Віктор Янукович жодного разу не зустрічався з лідерами опозиції наодинці, лише в супроводі Сергія Клюєва, Андрія Портнова та Олени Лукаш. Саме вони впливали на рішення президента-втікача. Про це під час допиту у справі масових розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року розповів міський голова Києва Віталій Кличко. Коли можна очікувати вироку в центральному кримінальному провадженні Революції Гідності та чому покарання можуть уникнути троє із п'ятьох обвинувачених беркутівців, з'ясовувала журналістка "5-го каналу" Леся Головата.
"Де ви перебували ранком 20 лютого 14-го року?" – запитав адвокат обвинувачених Варфоломєєв.
"Це було засідання з представниками європейських послів у німецькому посольстві. Коли нам повідомили, що в цей момент іде розстріл на Майдані, ми зупинили наше засідання", – відповів Віталій Кличко.
Один із лідерів опозиції, тодішній нардеп-ударівець Віталій Кличко не був самовидцем масових розстрілів, під час яких силовики вбили 48 та поранили понад 80 протестувальників. Того дня, у кривавий апогей Революції Гідності, Рада на екстреному засіданні засудила застосування насильства правоохоронцями.
"Виходячи з Верховної Ради, ви бачили працівників правоохоронних органів з автоматами Калашникова?" – озвучив питання Варфоломєєв.
"До речі, мені ледь не підстрелили, коли я перелазив через барикади, завжди, наскільки я пам'ятаю, у працівників правоохоронних органів я бачив вогнепальну зброю", – сказав міський голова Києва.
А в кабінеті президента-втікача, куди опозиційна трійця – Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок та Віталій Кличко – приходила відстоювати вимоги Майдану – завжди був присутній почет із порадників. Жодного рішення, певен Кличко, Янукович самостійно не ухвалював.
"Янукович віч-на-віч ніколи не зустрічався, зустрічався в присутності групи керівників різних підрозділів Адміністрації президента. Клюєв як голова ОП, Портнов, Лукаш", – розповів Кличко.
Але головні куратори Януковича, вважає Віталій Кличко, керували ним дистанційно. З Кремля.
"Ключове завдання було, щоби Україна знову повернулася – кам бек ту ussr. Так звані політичні плани Росії", – зауважив очільник столиці.
Янукович так сильно хотів залишитися при владі, що навіть перед втечею до Росії так і не розкаявся за смерті Героїв Небесної Сотні, розповідає Кличко.
"Янукович ніколи не виправдовуйся взагалі. Я пам'ятаю агресивно нападав зі звинуваченнями", – каже тодішній опозиціонер.
До кінця грудня 19-го року на лаві підсудних було п'ятеро беркутівців, утім після особистого прохання генпрокурора Руслана Рябошапки їм змінили запобіжні заходи та обміняли. До України повернулися лише двоє обвинувачених.
Олександр Маринченко та Сергій Тамтура приходять на суд. А ще трьох – нема сліду. Колишні беркутівці Сергій Зінченко та Павло Аброськін відразу заявляли, що проситимуть російське громадянство. А про долю свого підзахисного Олега Янішевського розповідає захисник.
"Був контакт із ним навесні минулого року, і цим я пояснював його неможливість повернутися в Київ. Він був переданий без документів. Я демонстрував паспорт, який йому там видали на його ім'я, із фотографією іншої людини. Останній час він був зафіксований на території Луганської області, непідконтрольній Україні. – А ви не знаєте, чи не планує він повернутися? – Не можу сказати", – зазначив адвокат обвинувачених Сергій Решко.
А от за оперативними даними правоохоронців, ексберкутівці знову взяли до рук зброю.
"Можливо, на контракті працюють люди з представниками так званих новоутворень, які є на тій території, а саме – "ЛНР", "ДНР". Це така оперативна інформація, можливо і не підтвердиться", – міркує прокурор Яніс Сімонов.
Тож центральну справу Майдану розділили. Щодо трьох обвинувачених – виділили в окреме провадження і призупинили. Через те, що парламент досі не ухвалив, що в таких випадках можна заочно засуджувати, ці троє можуть залишитися без покарання.
"Уже декілька разів кричали про те, що змініть – дайте нам опору, дайте нам закон для того, щоби безпосередньо здійснювати заочне судочинство з урахуванням того, що особи уникають суду", – зазначив прокурор Офісу генпрокурора.
А часу – катма. Бо судовий розгляд уже на фінішній прямій, суд присяжних дослідив усі епізоди, допитав свідків обвинувачення, нині – свідчать від захисту.
"Якісне правове регулювання питань, які є актуальними для кримінального процесу, воно лише сприятиме і правосуддю, і дотримання розумності строків, і досягнення найвищої мети правосуддя – досягнення справедливості", – наголосив суддя Святошинського району Києва Сергій Дячук.
А її не досягнуть, якщо парламент не встигне ухвалити закон про заочне засудження. Бо вирок, прогнозує Сергій Дячук, може бути винесений уже цієї весни.
Леся Головата та Богдан Танасійчук, "5 канал"
