Приниження. Знущання. Повне порушення прав. Повна несамостійність. Так описують своє життя в інтернаті ті, кому вдалося звідтіля вирватися. Йдеться про людей з інвалідністю. Навіть після їхнього повноліття з цієї клітки не випускають, а відправляють далі в інтернати. Чому система, яка має підготувати вихованців до самостійного життя, забезпечити гідними умовами та освітою, робить існування в інтернатах нестерпним? Та як це можна виправити. Більше про це – у матеріалі "5 каналу".

Так каже Ліна, яка виховувалася в Олешківському інтернаті. У перші дні народження від дівчини відмовилися батьки через її інвалідність. Пройшла шлях від дитячих будинків до інтернату. І приємних спогадів звідти немає.

"Пам'ятаю, коли я не послухала вихователя мене шваброю побили. Я до сих пір до швабри не торкаюся", – розповідає громадська активістка Ліна Дешвар.

"Ми жили на території. Ми їли на території, лікувалися на території та ходили навчатися на території", – зазначає громадська активістка Ліна Дешвар.

Одна з проблем інтернатів – освіта. Ліна вчилася там до 19 років. Щороку її переводили на клас назад, бо навчальна програма змінювалася. Можливості обрати, куди йти навчатися після закінчення школи, не було.

"Я дуже дивувалася через те, що в нас, окремих людей, є освіта. А в деяких групах, це п'ять груп було, узагалі освіти не було. У них навіть свят не було. Нами скористалися в тому плані, що за півроку у випускному класі запитували: куди ви хочете поступити? І ми ж шукали. Спеціально купили цей журнал, де всі виші України, і ми обирали, багато хто з нас хотіли піти в Київ. Але нам потім після випускного просто сказали: ви їдете в Xарків на "смотріни". І це був технікум-інтернат в Харкові", – згадує громадська активістка Ліна Дешвар.

Ліні вже 34. 15 років тому їй вдалося піти з інтернатної системи. Займається громадською діяльністю, бореться за права людей з інвалідністю та допомагає їм адаптуватися до життя після інтернату. Зі свого досвіду каже: всі фахівці радянського виховання і ніяк не вмотивовані.

"У нас наприклад працівники, які по 50 років працювали в інтернаті, були ті хто по 20–30 років", – зазначає громадська активістка Ліна Дешвар.

У інтернатах люди з інвалідністю стають заручниками системи. Реальний приклад – це історія Ліни. В Україні інтернатна система влаштована проти соціалізації людей з інвалідністю. Коли вихованці стають повнолітніми, можливості піти в самостійне життя немає. Натомість переводять знову в інтернати, але для дорослих. Їм доводиться підкорятися системі без можливості вибору.

В Україні вже існують проєкти, де люди з інвалідністю можуть опанувати базові навички самостійного життя. Один із таких – "Тренувальна квартира". Його створила громадська організація "Бачити Серцем". Там дорослі люди, які мають інвалідність, упродовж місяця під наглядом кураторів вчаться готувати, прибирати, доглядати за собою. Паралельно зі студентами працюють психологи. Цей проєкт безплатний.

"Це кухня, тут зона обіду і зона зустрічей. Тут у нас дошка, де написано, який місяць, хто чергує, режим на сьогоднішній день. Ми всі з вами дорослі люди, ми знаємо, як це – жити самостійно, як це без тата, без мами. Студенти наші – дорослі, та в них ніколи не було такого досвіду", – показує "Тренувальну квартиру" засновниця та очільниця громадської організації "Бачити серцем" Олеся Яскевич.

У 2017 році Міністерство соціальної політики розпочало реформу деінституалізації. Тобто вивести дітей з інтернатів та надати їм можливість навчатися та жити у сім'ях або будинках сімейного типу. У планах було майже за 10 років змінити систему. А головне – надати послуги для дітей та сімей у громадах. Проте все зупинилося через коронавірус. Лише у 2023 році за цю реформу взялися знову.

Долучилися і громадські спілки, зокрема "Ліга сильних". Їхня мета – вдосконалити законодавство, щоб люди з інвалідністю у дорослому віці не продовжували жити в інтернатах, а мали можливість самостійно будувати своє життя, мати свої інтереси, роботу та були соціалізовані. Щоб вони мали можливість отримувати потрібні соціальні послуги в кожній громаді.

"Вивчаємо іноземний досвід, який плануємо адаптувати в Україні. У подальшому ми плануємо працювати з органами місцевого самоврядування для того, щоби вони розвинули такі соціальні послуги, як підтримане проживання. Реформа деінституалізації полягає в тому, щоби ми знайшли такі механізми, де люди, які проживають в інтернатній системі, змогли повернутися та жити в громадаx", – наголошує виконавча директорка громадської спілки "Ліга Сильних" Дар'я Сидоренко.

Реформа деінституалізації – одна з вимог Європейського Союзу. Її реалізація зробить Україну на крок ближчою до вступу в ЄС.

Карина Шевченко, Валентин Стрельцов, "5 канал"

Читайте також: Некомпетентність та ігнорування прав людини працівниками МСЕК: історія хлопця з інвалідністю – сюжет

Дивіться також:

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.