З трьома бійцями, загиблими на Донбасі, попрощалися сьогодні на Рівненщині та на Волині. Віктор Пруський, Андрій Войтович та Сергій Сирота підірвалися на ворожій міні 9 грудня, в день Нормандської зустрічі. Як прощалися земляки з героями – у наступному матеріалі.
Села Щурин та Квітневе, звідки родом двоє загиблих армійців, – за два кілометри одне від одного. Однак друзями Андрій Войтович та Сергій Сирота стали вже на сході, коли потрапили на Донбас у складі 14-ї механізованої бригади Збройних сил. Обидва загинули від вибуху фугасної міни поблизу Золотого на Луганщині.
"Прильоту не було, підірвалися на міні. Були контракти в них на 3 роки, вони ще мали підписувати, їм подобалось служити, виконували сумлінно свої завдання. Молоді хлопці. Відпустки мали бути, не дочекались хлопці пару тижнів виїзду з Луганщини", – розповідає заступник командира батальйону 14-ї механізованої бригади ЗСУ Олександр Грабовський.
Старшого солдата Сергія Сироту провели в останню путь у Щурині. До місцевого храму труну з тілом загиблого несли на руках від самого дому. Попрощатися з військовим прийшли сотні односельців. З війни армійця не дочекалися батьки, двоє братів та кохана Надія. Після повернення військового з фронту пара мала побратися. Надія була останньою, з ким Сергій спілкувався напередодні загибелі.
"Хороший настрій був, бо залишалися лічені дні додому приїхати. Він збирався на пост і казав, коли прийде з посту, передзвонить, але вийшло так, що він вже не передзвонив. Як відслужить – мав прийти, мали розписуватись", – каже наречена Сергія Сироти Надія Камінник.
"Казав, як прийде – в нього буде гарне весілля, заробить собі на весілля. Такий добрий завжди був, ніколи не сумний, завжди сміявся", – пригадує подруга загиблого Анастасія Агнелюк.
Поховали Сергія Сироту на місцевому сільському цвинтарі. Юнаку у жовтні виповнилося 22.
Майже одночасно в сусідньому Квітневому прощалися з молодшим сержантом Андрієм Войтовичєм. За кілька тижнів боєць мав приїхати додому у відпустку. Тут на нього чекали двоє братів, сестра, дружина та двоє дітей.
"Хлопчина, такий, як і всі, і хороший, і добрий, слухняний хлопець, ну що ж..", – згадує мешканка Квітневого Галина.
"Разом служили, в Станиці Луганській стояли разом, служили разом. Дуже веселий бойовий побратим був, завжди веселий, на позитиві. Ніколи в нього не було дурних думок. Завжди казав, що разом до кінця. Так сталося, що доля його забрала", – каже військовослужбовець 14-ї механізованої бригади ЗСУ "Док".
Поховали Андрія Войтовича на кладовищі в селі Квітневому. Йому було 29 років.
Олег Ткачук, Волинська область, "5 канал"
Сьогодні раніше 5.UA повідомляв, що з військовослужбовцем Віктором Прусським, який 9 грудня загинув на Донбасі, попрощалися в Рівному.
