Коли ще 2010 року припинив роботу інтернет-ресурс zaua.org, у Романа Кульчинського та Анатолія Бондаренка народилася ідея зберегти попередні журналістські тексти з вільним доступом до них. Так і з'явилися texty.org.ua. Але просто архів – це був позавчорашній день. І тоді вони запустили гібрид між IT-ішним програмінгом та журналістикою і за декілька років з "текстів" виросла повноцінна інтернет-лабораторія візуалізованої аналітики різних великих об'ємів інформації, статистики та онлайн-аналіз відкритих систем. Те, що нині називається data-журналістика. 

Це коли журналіст володіє програмуванням, веб-дизайном та бажанням робити висновки після аналізу великого обсягу даних, які в наш час досяжні навіть у смартфоні: від супутників до веб-камер, від оцифрованих архівів і до сьогоднішніх держреєстрів та соцмереж. Роман Кульчинський добре пам'ятає, як від "безофісного" дуету з Анатолієм і грантової підтримки їхні "texty" виросли в школу журналістики даних (від тренінгів і до власного онлайн-курс на платформі Prometheus).

За плечима в нашого чайного гостя Романа Кульчинського: Центр стратегічних розробок при голові Народного Руху Вячеславі Чорноволі, часописи "Контракти" та "ПіК", запуск та редакторство "Українського Тижня".

Почаюємо нині про постінформаційне життя: ми володіємо інформацією чи інформація володіє нами; лонг-ріди та аналітика в пост-інформаційну добу; бото-ферми та інші способи викручування мізків; чому совкові стереотипи живучіші, ніж логіка, і чи індивідуальна інфогігієна рятує від інформаційної війни. З Романом Кульчинським зустріч о 23.10

[social type="fb" url="https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1966731546774344&id=1088283441285830"]