Один український військовий загинув минулої доби на сході України. Про це інформують у штабі ООС. Упродовж четверга бойовики здійснили 15 обстрілів. Зокрема, із мінометів гатили неподалік Пісків та Оріхового. Як триває оборона поблизу Попасної – у репортажі з передової Ольги Калиновської.
Що ближче зима – то важче діставатися бійцям 72-ї бригади на "нуль" – на передові позиції в околицях Попасної. Пересічена місцевість, вкрита листям і травою влітку, оголилася і місцями дуже добре проглядається та прострілюється ворогом. А на позиції потрібно не просто дістатися, а ще й принести туди бойовий комплект. Без набоїв тут не обійдешся. Видимість тиші на цій ділянці фронту – лише вдень. Але приходить ніч і найманці прокидаються.
"Вдень так, тут тихо, буває за день навіть нічого може не статися, але коли настає ніч, починаються дуже сильні обстріли, стріляють обачно 5,45, 7,62, а також можуть прилітати ВОГ25", – зауважує боєць "Тоха".
Бліндажі ворога навпроти видно неозброєним оком. Хоча спостерігають за ними бійці озброєним – для цього під рукою – трубка розвідника. Старий-добрий спосіб безпечно вивчати обстановку, коли до противника – кількасот метрів. Тут добре чути, коли в окопи навпроти заїжджає нова ротація – найманців по той бік лінії фронту міняють щомісяця.
"Одні заїжджають – гарно валять, другі заїжджають – тихенько сидять. А треті бувають копачі. А зараз як би ви їх назвали? Копачі вояки, хлопці навіть на телефон знімали – один по нас стріляє, другий копає", – каже "Агроном".
Останнім часом, кажуть військові, ворог, який заїхав два тижні тому, знахабнів. Ночами відкрито пересувається лінією фронту і намагається не просто підлізти, підійти ледь не впритул. Користуючись тим, що армійці першими вогонь не відкривають, дотримуючись мінських домовленостей. Але всьому є межа, каже боєць з позивним "Агроном".
"Позавчора сама крайня точка їхнього підходу була 150 метрів. Відганяємо, бо в нас вибору немає, що ж, нам позицію здати? Автоматами відстрілюємося. Коли вони лазять, відповіді по нас не дають – відповідь дають з дальших позицій, дальше трохи. Бувають таке – з підствольників кидають по нас пару ВОГів", – повідомляє військовослужбовець 72-ї бригади ЗСУ
"Хохол" – такий позивний у цього бійця, на війні – з 2014-го. Попри те, що він з родини військових – і дід, і батько були армійцями, – сам одягати однострій, зізнається, навіть і не думав. До війни вся його діяльність – а працював він на різних роботах та посадах – була далекою від військової. Після мобілізації – за понад п’ять років війни – боєць зробив лише одну невеличку перерву у службі – щоб підлікуватися. І – знову на фронт.
"Трохи віддихав, підлікувався, пройшов реабілітацію і знов на фронт. Якщо не ми, то хто? Та й побратими тут. Тягне, тягне сюди", – переконує боєць "Хохол".
З "Хохлом" бойове чергування несе 3-місячний Тайсон – цуценя війни. Народжений на фронті, він і характер має відповідний – бойовий. І нюх гарний. Ідеальний помічник на передовій, усміхається "Хохол".
Народжений на фронті він і характер має відповідний – бойовий. І нюх гарний. Ідеальний помічник на передовій, усміхається "Хохол".
А за десять кілометрів звідси побратими із 72-ї обживаються на нових позиціях, відступивши від Катеринівки в тил – відповідно до наказу про розведення військ. Копати окопи вручну, як тут, бійцям не довелося – там працювала техніка. Чи спрацюють самі домовленості – покаже час, підсумовують у бригаді. Хоча з таким розворотом подій на фронті згодні не всі.
"Пройде час і буде видно – зараз ми тільки на даному етапі в зоні розведення. Ні наша сторона не заходить, ні сторона противника не заходить. На даний час все спокійно. Тобто сказати – добре це чи погано, на даний час не можна", – переконаний військовослужбовець Максим.
"На мою думку, цього не потрібно робити. Якщо ми відійдемо – то вони прийдуть сюди. А якщо вони прийдуть сюди – то вони підуть далі", – вважає боєць "Хохол".
З Донецької області, Ольга Калиновська, Анна Несевра, "5 канал"
"Пишаюсь українською армією": Порошенко у госпіталі вручив нагороди пораненим армійцям 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців – ФОТО
