У листопаді 2018 року п'ятий президент Петро Порошенко вів переговори з владою Туреччини про спільне виробництво військової продукції та озброєнь, розповів народний депутат Ростислав Павленко під час обговорення фільму Дмитра Чекалкина "Два президенти. Слово і діло". Про це повідомляє "Прямий".
"У листопаді 2018 року я мав честь бути учасником делегації, яку очолював президент Порошенко на переговорах в Туреччині. Моя сфера відповідальності тоді – це переговори зі Вселенським Патріархом. Тоді все готувалося до вручення Україні Томосу про автокефалію церкви. Я безпосередньо займався цим. Але коли ти їдеш із президентом, ти відвідуєш усі заходи делегації. І левова частка заходів делегації тоді була присвячена переговорам із турецькими промисловцями, з турецькими виробниками. У нас було те, що потрібно партнерам, у партнерів було те, що, власне, потрібно нам. І співпраця в ракетних технологіях, зокрема в зенітно-ракетних. Всі чули про "Байрактари". Якраз контракти на закупівлю "Байрактарів", ба більше, на їх виробництво, і не тільки "Байрактарів", бо кожна платформа швидко застаріває, а й на БПЛА наступних поколінь, тоді у 2018 році також були погоджені і ухвалені, підтримані і підписані. Так само з Туреччиною була домовленість про виробництво снарядів і постачання сюди, в Україну, станків для виробництва снарядів великого калібру", – розповів Павленко.
Народний депутат припустив: "Якби це все було привезене, розгорнуте, готове, з 2019 року було не згорнуте, а навпаки, виконане так, як тоді задумувалося, то у путіна з'явилася б ще думка, чи варто нападати на Україну".
Павленко також навів спогади директора ЦРУ, процитовані у книзі "Останній політик": "Він перед повномасштабним російським вторгненням був у путіна і намагався його переконати не робити злочину, не робити повномасштабного вторгнення в Україну. На що він почув: знаєте, така зараз ситуація, Україна настільки слабка, у Європі вибори, зміна поколінь, то коли ж, як не зараз".
"От це, може, найважчий факт – що Україна не була готова. А як вона не була готова? Попри ті плани, які існували і які мали розгортатися в 2019-2020 роках, було проведене рішення на різних рівнях від тодішньої РНБО до бюджетного законодавства, коли обнулялося фінансування цих програм, коли приймалися рішення про перенесення строків з 2020 на 2022, 2024, 2025 роки. Мовляв, "почекаємо, є інші пріоритети – дороги, інше". На це, на жаль, була спрямована енергія, замість того, щоб підхопити те, що вже було готове, розвинути для того, щоб Україна дедалі більше була підготовлена до відбиття вторгнення", – констатував Павленко.
"На жаль, у 2019, 2020, і велику частину 2021 років фактично влада працювала в мінус, щоб ці програми не були поширені. Бронетанковий завод тоді, здається, переходив на три- чи чотириденну зміну, ракетні заводи просто кричали про те, що не мають фінансування і припиняться ті технологічні лінії, які з 2015, з 2016, з 2018 року такою величезною працею і керівництва держави, і безпосередньо промисловців збирали ці колективи, відроджували ці проєкти. Вони, на жаль, потім згорталися, бо "нема грошей", "нічим все це тримати", – обурився народний депутат.
Павленко підсумував: "Просто коли намагаєшся собі уявити альтернативну історію, що все те, з чого починалося у 2014, 2015, 2016 роках, доводилося уже до бойових зразків у 2018, 2019 роках і мало піти в масове виробництво у 2019-2020 роках, якби оці всі плани були виконані, я переконаний, що повномасштабного вторгнення не було б".
Читайте також: Порошенко закликав депутатів напрацювати всі необхідні рішення для повернення доплат військовим – Павленко.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
