Сьогодні, 18 жовтня, відзначають день народження видатного українця, громадсько-політичного і державного діяча, літературного критика, історика літератури, академіка Української академії наук (з 1919), дійсного члена Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові та одного із творців української журналістики Сергія Єфремова. 5.ua підготував 10 фактів про непересічну історичну постать.

1. Родина священика

Єфремов народився у родині священика. Батько Сергія, щоб отримати парафію, мусив прізвище Охріменко перелицювати на російське Єфремов (Охрім – Єфрем).

2. Початок політичної діяльності

У 1891–1896 роках Сергій навчався в Київській духовній семінарії, згодом закінчив юридичний факультет Київського університету святого Володимира. Політичну діяльність розпочав у студентські роки, ставши членом Загальної української безпартійної демократичної організації. Наприкінці 1904 року разом із Грінченком, Левицьким, Матушевським та іншими створив Українську радикальну партію, яка в 1905 за його ініціативою об'єдналася з Українською демократичною партією, отримавши назву Українська демократично-радикальна партія.

3. Витоки концепції української державності

Єфремов брав участь у розробці концепції української державності, української національної культури й освіти. Він також був одним із найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Він вважав, що однією з провідних ідей в історії української літератури завжди була "визвольно-національна ідея".

4. Письменницька діяльність

Надрукував загалом близько десяти тисяч публіцистичних і наукових статей. Видав низку монографічних нарисів, присвячених творчості Марка Вовчка, Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Івана Карпенка-Карого, Панаса Мирного та інше.

5. Права вчителів

1905 року за ініціативи Єфремова та інших була утворена Всеукраїнська учительська спілка (ВУУС) – професійна українська організація вчителів і діячів народної освіти.

6. Засновник "поступовців"

У 1908-му став одним із засновників і активним діячем Товариства українських поступовців.

7. Засуджував українофобів

Був одним із 82 відомих літераторів і громадських діячів, що підписали опублікований у зв'язку зі "справою Бейліса" 1911 року протест "До російського суспільства (з приводу кривавого наклепу на євреїв)", складений Володимиром Короленком (поруч з Михайлом Грушевським, Володимиром Вернадським, Олександром Блоком, Максимом Горьким та іншими. Загалом, Сергій Єфремов завжди виступав у своїй публіцистиці із рішучим засудженням ксенофобії й антисемітизму, зокрема, з приводу чого був розкритикований деякими відомими українськими діячами — Оленою Пчілкою, Миколою Міхновським, Дмитром Донцовим. Єфремов також засуджував українофобів.

8. Лист-маніфест

Коли Київ узяли червоні війська Юрія Коцюбинського, сина відомого українського письменника, Єфремов написав йому відкритого листа, який називався "Лист без конверта" (його наведено в роботі Єфремова "Під обухом. Більшовики в Києві"): "Твій батько зараз перевертається в труні!"

9. Переховування від радянської влади

Зі встановленням радянської влади в Україні змушений перейти на нелегальне становище й переховуватися. Наприкінці 1928-го, відчуваючи, що влада розправиться з ним, Сергій Єфремов написав у щоденнику: "Каятись не буду, отже перспектива виявляється: мандрівочка, і мабуть неблизька, пахне".

10. Арешт

21 липня 1929-го в Києві Єфремова заарештували й звинуватили в організації та керівництві Союзу визволення України. Репресований 1930 року в результаті сфабрикованого радянською владою процесу Спілки визволення України. Посмертно реабілітований 1989 року. За часів незалежності в Україні видано лише п'ять книжок Сергія Єфремова. Барельєф Єфремова є у вестибюлі Педагогічного музею, а персональна меморіальна дошка – на жовтому корпусі Національного університету імені Шевченка.