Закінчилися поштові марки і гроші на них: українські суди один за одним заявляють, що не мають фінансування, щоби відправляти поштою документи, зокрема, повістки чи копії рішень. Хоча зобов'язані це робити. Через це розгляди справ затянуться. Які ще проблеми виникають – знає журналістка "5 каналу" Ірина Саєвич.

Личаківський суд Львова одним із перших заявив, що у них більше немає марок, тож не можуть відправити поштою повістки чи копії судових рішень.

"Це призводить до порушення строків розгляду справи і порушення прав як позивача в першу чергу, оскільки ми не можемо розглянути справу без наявності належного підтвердження про повідомлення відповідача у справі, тобто іншої сторони", – каже прессекретарка Личаківського суду Львова Марія Денис.

А затягування справи – це, насамперед фінансові втрати. Наприклад, доведеться довший період оплачувати послуги адвоката. Але це не все.

"Наприклад, якщо справа стосується якихось комерційних питань, а розгляд справи дасть можливість вирішити для позивача його нагальні питання на сьогодні, а вирішить через рік, то мабуть ці витрати, які понесла особа вже ніхто не компенсує", – каже адвокат Дмитро Мисляковський.

Не лише затратно, а й незручно. Це відчув на собі адвокат Євген Чекарьов. Апеляційний суд відправив документи в його справі до місцевого суду. Тож щоб отримати копії, довелося оббивати пороги.

"Якщо б були марки, то цей документ потрапив би до мене поштою, а так я маю виконувати дії спрямовані на отримання цих документів через інші суди чи спеціально їхати в цей суд, щоб отримати ці документи", – каже адвокат Української гельсінської спілки з прав людини Євген Чекарьов.

Альтернативу у судах знайшли.

"Ми пропонуємо у такому випадку шляхом розміщення на нашому сайті, на офіційній сторінці у Фейсбуці, щоб люди самостійно зверталися для отримання цих документів до суду, або вказували свою електронну адресу і надавали згоду на відправлення на електронну адресу поштової кореспонденції", – пропонує суддя-спікерка Шевченківського суду Києва Марина Антонюк.

Але є проблема. Законодавством не передбачено, що суди можуть відправляти документи на мобільний номер чи електронну пошту учасників процесу без їхньої попередньої заяви.

"Проблеми виникають наприклад тоді, коли людина навіть не знає, що є засідання у справі і не може подати таку заяву. Є випадки, коли людина не зацікавлена у швидкому розгляді справи і вона спеціально навіть маючи можливість подати заяву, свідомо цього не робить", – зазначає прессекретарка Личаківського суду Львова Марія Денис.

Про проблему знають, і від початку року звертаються й до уряду, й до Верховної Ради, аби щось вдіяли, кажуть у державній судовій адміністрації.

"2020-го року на відправлення поштової кореспонденції судами в державному бюджеті заклали лише 20% коштів від потреби. Тобто отримали 284 мільйони, хоч було необхідно 1,4 мільярди", – сказано в їхній заяві.

Проблема загострилася ще й тому, що Державна казначейська служба припинила фінансувати незахищені видатки.

"За інформацією судів і територіальних управлінь)) на початку листопада щонайменше потрібно було до кінця року 285 мільйонів на відправку поштової кореспонденції, без врахування 56 мільйонів, які передбачені", – зазначає т.в.о. голови державної судової адміністрації України Людмила Гізатуліна.

У проєкті бюджету на наступний рік, який уряд подав до другого читАння, на ці потреби виділили ще на 46 мільйонів менше. Поки ж проблема не вирішена, юристи радять діджиталізуватися й користуватися системою електронного суду.

"За допомогою цієї електронної системи можливо подавати, теоретино момжливо, подавати процесуальні документи до суду, для цього вам потрібен лише цифровий підпис, який не складно отримати", – каже адвокат Української гельсінської спілки з прав людинии Євген Чекарьов.

За словами адвоката, у соцмережах існують навіть боти, тобто компютерні системи, які допомагають правильно складати процесуальні документи. Але досі далеко не всі мають доступ до інтернету. 

Ірина Савич. Петро Троць, Марта Шикула, Олексій Тищенко. "5 канал"