Булінг, підлітки
Булінг, підлітки відкриті джерела

У Гриневич розклали по поличках закон щодо протидії булінгу – всі подробиці

    У школі має скликатися комісія, що розглядатиме кожен випадок булінгу. В разі його підтвердження направляється звернення до поліції

    Ухвалений Верховною Радою закон щодо протидії булінгу передбачає чіткі алгоритми дій у випадку цькувань. Про це повідомила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, передає прес-служба Міносвіти.

    "Я вважаю, що найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання", – наголосила голова відомства.

    • Як працюватимуть з булінгом у закладах освіти

    Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору. Також дитина може звернутися:

    • на гарячу лінію з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей;
    • до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді;
    • Національної поліції України;
    • Центру надання безоплатної правової допомоги.

    Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник школи, ліцею тощо, він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу, чи ні.

    "Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує всі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії", – пояснюють у МОН.

    У разі, якщо комісія визнає факт булінгу, а не одноразового конфлікту, керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити про це Нацполіцію та Службу у справах дітей. Якщо комісія не підтвердила факт булінгу, а потерпілий з цим не погоджується, він може самостійно звернутися до поліції.

    У відомстві уточнюють: до складу комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки потрпілого та "булера", керівник закладу та інші заінтересовані особи.

    • Штрафи за цькування

    Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

    Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим – від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

    "Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку", – додають у МОН. 

    Як інформував 5.UA, 18 грудня Верховна Рада ухвалила закон №8584 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)". Відповідне рішення підтримали 228 народних депутатів.

    Попередній матеріал
    ДТП у Харкові: нова експертиза засвідчила, що Зайцева перевищила швидкість у 100 км/год
    Наступний матеріал
    Виплату пенсій не припинять: в "Укрпошті" запевнили, що не скорочуватимуть відділення у селах