Свобода слова, власність і суди: чому медіа та громадські організації виступили проти нового Цивільного кодексу

Громадські організації та медіа закликають народних депутатів не підтримувати проєкт нового Цивільного кодексу №15150. Підписанти застерігають, що документ може створити правову невизначеність, послабити захист власності та обмежити свободу слова. 

Як повідомляє громадська ініціатива "Голка", заяву підписали понад 50 організацій і медіа. Серед них – "5 канал", "Дзеркало тижня", Інститут масової інформації, "Детектор медіа", Центр прав людини ZMINA, "Екологія – Право – Людина", "Українська природоохоронна група", WWF-Україна та "Терен".

Проєкт нового Цивільного кодексу навесні подав до Верховної Ради її голова Руслан Стефанчук. Після ухвалення документа в першому читанні законодавчу ініціативу готують до другого читання.

Один із головних аргументів підписантів – ризик втрати правової наступності. Чинний Цивільний кодекс діє понад 22 роки, і за цей час суди сформували практику, на яку спираються громадяни, бізнес і держава. Повна заміна документа може знецінити частину напрацьованих правових висновків і зробити судові рішення менш передбачуваними.

Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів наголошує, що особливі ризики стосуються захисту державної та комунальної власності, зокрема майна, необхідного для виконання функцій держави й забезпечення обороноздатності України.

"Голка" також застерігає, що запропоновані правила позовної давності та залежність від відомостей у реєстрах можуть ускладнити повернення незаконно відчуженого майна.

Окремі зауваження стосуються свободи слова та роботи медіа. Шеф-редакторка групи видань "Детектор медіа" Наталія Лігачова звертає увагу на положення про "право на забуття", можливі вимоги видаляти архівні матеріали, обмеження публікації суспільно важливого листування юридичних осіб і розширення права на відповідь.

На думку підписантів, такі норми можуть обмежити доступ суспільства до інформації про діяльність влади та публічних осіб, а також створити можливості для зловживань.

У заяві також ідеться про потенційні ризики для захисту приватності, прав жінок, дітей і ЛГБТІК+ людей. Водночас громадські організації та медіа підтримують модернізацію цивільного законодавства й наближення його до європейських стандартів. Однак пропонують досягати цього шляхом внесення змін до чинного кодексу, із належним суспільним обговоренням та оцінкою наслідків.

За оцінкою авторів заяви, повна заміна кодексу може призвести до триваліших судових процесів, додаткових витрат для громадян і бізнесу та збільшення навантаження на судову систему.

Нагадаємо, після ухвалення проєкту в першому читанні у травні в Україні відбулися масові протести. Петиція до президента Володимира Зеленського із закликом ветувати документ у разі його остаточного ухвалення зібрала понад 29 тисяч підписів за кілька годин.

До законопроєкту народні депутати подали понад 15 тисяч поправок – рекордну кількість за історію роботи нинішнього скликання парламенту, повідомляло hromadske.

Суддя-спікер Верховного Суду Віктор Пророк також застерігав, що опрацювання документа в стислі строки може спричинити правову невизначеність. За його словами, для належного обговорення таких масштабних змін потрібен значно триваліший час.

Організації та медіа, які поділяють позицію заяви, можуть приєднатися до неї, заповнивши відповідну форму на сайті.

Нагадаємо, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук посів перше місце в антирейтингу народних депутатів, чиї законодавчі ініціативи та діяльність, на думку природоохоронних організацій, можуть найбільше шкодити довкіллю. До топ-5 також увійшли четверо представників "Слуги народу".