Ілюстративне фото
Ілюстративне фото
https://www.facebook / Сергій Мазур

Розгром табору ромів: хто в хаті господар і як має реагувати цивілізована держава – сюжет

Табір на Лисій горі з перервами існував упродовж кількох років – зараз тут лише мішки зі сміттям

Півтора десятка людей: жінки, діти… В руках речі. Тікають. За ними група осіб, частина із закритими обличчями. Переслідувачі щось жбурляють услід втікачам, використовують газові балончики. Ці події передували спаленню ромського табору на Лисій горі у Києві. Пізніше про свою відповідальність за цей вчинок повідомлять активісти руху "С14" чи Січ?...

Табір на Лисій горі з перервами існував упродовж кількох років, кажуть мешканці навколишніх будинків. Зараз тут лише мішки зі сміттям. А ще можна розгледіти на землі сліди своєрідних наметів, у яких жили більше десятка людей. Зараз на їхніх місцях плями від згарища.

Головний поліцейський Києва Андрій Крищенко події на Лисій горі назвав "суботником". Спалення ромського табору і перші коментарі поліції спричинили негативну реакцію правозахисників. Зокрема, їх засудило українське представництво Amnesty International.

"У держави є монополія на використання сили, використання насильства. Держава в цьому випадку - це правоохоронні органи, поліція. Лише поліція має право і пропорційно, і в рамках закону використати насильство, якщо це доцільно. Жодна група людей, ким би вони не представлялися, ким би вона не була і силу не відчувала, не має права просто так приходити і нападати на громадян України", - зазначила прес-секретар Amnesty International Україна Марія Гур'єва.

Згодом поліція порушила два кримінальні провадження за хуліганство та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

"Вони були відкриті, зауважу, не за заявою якихось осіб, а після того, як співробітники Нацполіції промоніторили інтернет та знайшли повідомлення про події, які мали місце на Лисій горі", - сказав заступник начальника ГУ НП Києва Олександр Пивовар.

"Ми будемо жорстко притискати такі дії. Якщо хтось подумав, що в якийсь момент він буде хизуватися черговим брендом, трендом, то наша робота полягає в тому, щоб такі речі не допустити", - наголосив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Члени руху "С14" всередині квітня уже приходили до табору на Лисій горі і вимагали звільнити територію. Казали, що таким чином реагують на заяви мешканців району, які не раз скаржилися на сусідів. Зокрема, правоохоронцям. Більшість ромів тоді виїхали з Києва, а в "С14" вирішили довести справу до кінця.

"Жодні спроби прикрити вирубки та смітники в зеленій зоні питаннями національності нас не зупинять. Ні марсіани, ні цигани, ні "крисіяни" не порушуватимуть права громадян України. Якщо хтось вважає, що С14 порушило закон, то це ваше право. Контролюйте поліцію. Буде розслідувано всі сутички і хто їх розпочав", - зазначив активіст руху "С14" Сергій Мазур.

У таборі ромів на околиці Києва поблизу мікрорайону Троєщина про історію на Лисій горі нічого не чули. На мить візиту нашої знімальної групи сюди саме приїхала група поліцейських та працівників соціальної служби району. Кажуть, вони тут для планового спілкування, а не через останні події. Розповідають, донедавна табір був численнішим, але за останні дні значна частина людей його залишила і поїхала додому на Закарпаття. Але не через погрози.

"Не ганяли. Андрій був, підполковник, я з ним поговорила, і поїхали додому. Вони поїхали, а ми залишилися", - розповіла мешканка табору Віра Макова.

"Ми вже тут живемо більше ніж п'ять рік. Тут. Ну, не повністю. Додому їдемо, назад їдемо. Збираємо, що треба, дітей, і їдемо назад, додому. Ми не такі погані люди, що ми щось зробили, щоб нас так сильно ображали. Є ж правила: ми теж українці, як і ви", - зазначив мешканець табору Йос.

Влада та відповідні служби мало уваги приділяють соціалізації ромів, пояснюють волонтери, які самі опікуються цими питаннями. Наприклад, поліції простіше змусити проблемну групу людей залишити територію, яку вони контролюють, і перекласти відповідальність на колег з інших міст.

Ольга Макар із групою однодумців уже кілька років працює із ромськими родинами, влаштовуючи різноманітні заходи для їхніх дітей. Вона впевнена, соціалізувати таку верству населення можна, передусім за допомогою освіти.

"Чим менші діти, тим легше їх інтегрувати, легше змінювати ситуацію. Діти, освіта - це номер один. Поки вони не вміють читати і писати... Всі кажуть: хай ідуть на роботу. Але вони не знають мови, не вміють читати чи писати. Куди їх влаштувати на роботу?" - прокоментувала волонтер руху "Молодь за мир" Ольга Макар.

Утім, залежить це не так від бажання самих дітей, як від волі їхніх батьків. 

"Завжди їхню увагу звертаємо на те, що діти повинні ходити до школи. Але в нас немає примусових заходів, щоб змусити їх це зробити", - сказав директор соціальної служби Деснянського району Києва Дмитро Альтман.

"Вони мають вчитися, і соціальна служба має приходити додому і казати, чому дитина тиждень не була в школі? Чому є двояке ставлення до них? Щодо українських дітей всі дуже строгі, щодо відвідування школи, а ромські діти можуть не ходити", - додала волонтер.

В Україні проживає близько 50 тис. представників ромської національності. За статистикою, значна частина від цієї кількості є неписьменною. Серед усіх національних меншин ромів називають найменш інтегрованими в українське суспільство.

Петро Троць, Орест Пона, Ігор Селянинов, "Час. Підсумки тижня".

Попередній матеріал
"Багато хто досі не бачить війни": як буде відбуватись Операція об'єднаних сил замість АТО
Наступний матеріал
"Приходи" зі 122-мм артилерії і ПТРК: у штабі розповіли про "спокій" в АТО

На Херсонщині знайшли мертвим керівника районного підрозділу поліції

Спецпідрозділ поліції КОРД з'явиться ще в двох областях України

Випуск спецпризначенців підрозділу Нацполіції КОРД – відео

Мобільні екіпажі, бронетехніка, ВМС: правоохоронці Одеси готуються до травневих свят

Аваков про розгін табору ромів у Києві: Нападати на жінок і дітей є середньовічним дикунством

Убивство бізнесмена в Херсоні: правоохоронці розглядають кілька версій