На Рівненщині в обласному госпіталі лікується боєць із тимчасово окупованого Мелітополя. Василь залишився без рідної домівки, але не втратив віри в перемогу. Ніс службу, ризикуючи власним життям. Під час одного з виїздів отримав важку травму. Що довелося пережити мужньому захисникові – дивіться далі в сюжеті "5 каналу".
Коли ворожий дрон влучив у автівку, Василь саме їхав забирати поранених. Тоді зазнав важкої черепно-мозкової травми, має параліч лівих кінцівок. Дивом вижив.
"Зараз дуже технологічна війна, дрони з'явилися. Вони розганяють швидкість 200 км на годину. Від нього ніяк не втечеш", – зауважив військовослужбовець.
Чоловік захищає Україну від російської агресії з 2018-го. Від початку Великої війни був на Донеччині. Згодом – на інших напрямках.
"Були штурмові виходи і треба завжди падати. Коли ти падаєш, ти ж не дивишся куди. Я впав на купу скла. Поранив пальця, він не згинається. Відповідно, стріляти вже не міг. Мене поставили у наряд, а потім запропонували в евакуаційну групу, бути водієм квадрика і вивозити 200-х і 300-х", – поділився чоловік.
Його транспортом були багі та квадроцикли. Пригадує, маршрути для евакуації були надскладними. Доводилося долати небезпечні ділянки. Постійно ризикуючи власним життям, рятував інших.
"Під'їжджаю і бачу: переді мною починають сипатися "Гради", і такий звук – "Фуг"... Поїхали, вивіз. Хлопець зараз живий, здоровий", – зазначив Василь "Білий".
Додає – багато побратимів на таких евакуаціях загинули. Бо ворог безжалісний. Убитих росіяни не забирають, а чекають, поки ЗСУ будуть евакуйовувати з нуля своїх захисників. Потім зустрічають військових потужними обстрілами:
"Вони кладуть все, що тільки можна".
Після поранення Василь проходить реабілітацію на Рівненщині, в обласному госпіталі ветеранів війни. Каже, найбільшу підтримку має від родини. Поруч із ним – дружина Юлія та п'ятирічний син.
"Я безмежно рада, що він живий, що ми разом – це для мене найголовніше", – наголосила дружина захисника.
Василь жартома називає Юлію побратимом. Показує їхні спільні фото. Подружжя 8 років разом. Живуть у медичних закладах України, бо рідне місто тимчасово окуповане. Нині вони без домівки.
"Україна – це наш дім, але свого власного будинку у нас, на жаль, немає", – сказав військовий.
Сміливість захисника відзначили державною нагородою. Орден "За мужність" 3-го ступеня військовослужбовець отримав тут, у стінах госпіталю.
Зеленський дає нагороду Василю:
– Василю, вітаю.
– Дякую, служу українському народові.
"Я дуже ним пишаюсь, він заслуговує, щоб сам президент йому вручив нагороду", – зауважила дружина військового.
Своєю чергою, Василь "Білий" сказав: "Неочікувано, але приємно".
Першочергове бажання Василя – відновитися. Він хоче одужати і знову стати у стрій. А поки передає вітання побратимам, бажає витримки і не здаватися. Разом з іншими військовими розписує прапор України. Переконаний – незабаром він замайорить у рідному місті.
Наталія Світлова, Рівне, "5 канал"
Читайте також: для життя немає перешкод: у столиці відбувся благодійний забіг на підтримку військових з ампутаціями.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
