Вони ламаються в найнезручніший момент. Ледь прокинулися перед роботою, а кавоварка відмовила. Дочекалися вихідних – аж раптом зламався телевізор. На жаль, нині техніка стала частіше підводити. І це вже не залежить від бренду. Після фінансової кризи 2008 року дедалі частіше говорять про тотальну змову виробників. Адже сучасна електроніка вже не така довговічна, а її ремонт подекуди коштує дорожче, ніж купівля нового приладу. От і вирушають наші смартфони та електрочайники на сміттєзвалище. А зі старими деталями і купа дорогоцінних металів, які можна було використати далі. В Африці є навіть спеціалізовані звалища такого непотребу. Але в Євросоюзі вирішили, що так далі не буде. Від цього року всі виробники мають збільшити термін служби побутової техніки та гарантувати покупцям доступний ремонт. Принаймні впродовж 10 років. Це вплине і на екологію, і на ваш гаманець. От чи докотяться такі ініціативи до України, що для цього потрібно – розповість журналіст "5 каналу" Юрій Пугач для програми "Час за Гринвічем".

Чи достатньо довго вам служить побутова техніка? Забули, коли купували чи рік-два – і на смітник? Термін придатності залежить від багатьох факторів. Тут і як користуєтеся, і де користуєтеся, і скільки. Однак ремонтники побутових приладів уже давно заявляють про всесвітню змову серед виробників.

"У сучасному світі робиться все так, щоб через 2-3 роки ви замінили цей пристрій на новий, на більш сучасний", – сказав власник сервісного центру Антон Киричук.

Антон – власник сервісного центру. І за понад 15 років роботи може говорити напевно: навіть найвідоміші виробники спеціально скорочують термін життя своїх приладів. На прикладі фотокамери майстер демонструє, що матеріали з року в рік лише погіршуються. І вже за кілька років ви змушені купувати нову.

"Раніше, наприклад, професійна камера використовувала затвор, у якому було багато залізних запчастин. Зараз же затворчики ідуть повністю пластмасові. Об'єктивчики. Наприклад, кріплення раніше було залізне, а зараз багато техніки переходить на пластмасу", – розповів власник сервісного центру Антон Киричук.

Вартість виготовлення техніки стає меншою, як і її якість, але ціни все одно ростуть.

Тим часом у магазинах електроніки дедалі частіше можна побачити черги на повернення несправної техніки.

"Заводський брак – це такий людський фактор. Тобто він має місце бути. Так, відсоток мінімальний, але все ж таки він є. Навіть те, що повертають, ми в будь-якому випадку ремонтуємо за гарантією або заводськими деталями", – розповів співробітник магазину електроніки Роман Пилипчук.

Роман каже, найбільше до магазинів повертають саме смартфонів. Бо і купують їх найчастіше. Приміром, киянка Мар'яна щороку має нову модель айфону.

"З 2008 року я почала користуватися лише технікою "Епл". У мене були макбуки і тоді ще перші моделі айфонів. Вони зручні в користуванні", – сказала киянка Мар'яна Петрівська.

Утім цьогоріч нову модель дівчина вирішила не купувати. І з грошима економія, і про екологію подбала. Бо що менше купуєш техніки, то менше відходів у результаті створюєш. Майстер із досвідом вибір Мар'яни підтримує.

"Позаяк у кожного з нас вже по два телефони, а то і більше, телефони б'ються, ламаються, то це, напевно буде найбільша частина ремонтів", – зазначив власник сервісного центру Антон Киричук.

На прикладі смартфона майстер показує ще одну хитрість виробників.

"Раніше телефон можна було спокійно розібрати на запчастини і поміняти, наприклад, окремо скло. Зараз же виробники роблять так, що модуль телефона – дисплей і захисне скло – це єдина частина. Тобто маленькі запчастини не можна замінити", – розповів власник сервісного центру Антон Киричук.

Але є і такі відходи, які не врятуєш ремонтом. Приміром, старенька газова плита. Термін її експлуатації – від 15 до 20 років. Ця прослугувала близько шістнадцяти й останнім часом почала неправильно подавати газ. 

Від гріха подалі таку плиту краще замінити, тож мені вже під'єднали новеньку. Але як правильно утилізувати стару? Запитаємо в ексчільника Державної екоінспекції.

"Цим мають займатися комунальні служби. Тобто визначені перевізники будь-якого класу відходів. У тому числі електронних відходів. Наприклад, у Києві це комунальне підприємство "Київкомунсервіс", – наголосив голова Державної екологічної інспекції України (2020-2021) Андрій Мальований.

"В Україні утворюється величезна кількість відходів. Це, за нашими даними, близько 470 мільйонів тонн. На жаль, переважна більшість, близько 94-95% відходів, за різними даними захоронюється на сміттєзвалищах. Загальна площа близько 9 млн га. Це загалом приблизно площа міста Кременчука чи Хмельницького", – зазначив голова Державної екологічної інспекції України (2020-2021) Андрій Мальований.

Масштаби нашого з вами сміття вражають. Та не лише в Україні біда з відходами. Екологічна катастрофа нині загрожує всій планеті. А люди – дедалі більше йдуть на екопротести.

"Ми вийшли, аби підштовхнути владу до конкретних дій. У нас лише одна планета, тому ми намагаємося її захистити", – розповіла протестувальниця Ліззі Менсфілд.

Про захист замислилися й у високих кабінетах Європейського Союзу. Цього року у двадцяти сімох країнах ЄС набув чинності закон про "Право на ремонт".

"Комісія ухвалила нові заходи щодо екологічного дизайну таких продуктів, як холодильники, пральні, посудомийні машини та телевізори. Це сприяє впровадженню принципу "Енергоефективність передусім" пріоритетом Енергетичного Союзу ЄС", – мовиться в постанові Єврокомісії.

Таким чином Єврокомісія вимагає від виробників техніки забезпечення ремонтопридатності та переробки побутових приладів. Обов'язковою має стати доступність запчастин на найближчі десять років. Виробників також змусять збільшити термін служби приладів та забезпечити їх післягарантійне обслуговування в разі несправності. Для того, аби покупка нового пристрою виправдала себе з погляду екології, холодильник і пральна машина, за підрахунками єврочиновників, мають працювати більш як 20 років, ноутбуки – до 44 років, а смартфони аж 232. А ще компанії повинні гарантувати повторне використання, переробку та утилізацію побутових відходів.

"Наші заходи з екологічного дизайну можуть заощадити багато грошей європейським споживачам, а також допомогти ЄС зменшити викиди парникових газів. У міру того, як ми рухаємося до нашої довгострокової мети – повністю декарбонізованого ЄС до 2050 року, наша стратегія енергоефективності та екологічного дизайну ставатиме дедалі важливішою", – наголосив Єврокомісар із питань клімату та енергетики Мігель Аріас Каньєте.

Окрім того, Єврокомісія наполягає, що в комплекті з приладом має бути посібник із ремонту, а самі прилади повинні бути виготовлені так, аби їх можна було розібрати за допомогою звичайних інструментів, коли спливе термін гарантії. Або ж здати в сервіс і відремонтувати за незначну плату. Але новий товар має і коштувати дорожче, ніж зараз. Тобто користувачам має бути вигідно залишити улюблений тостер чи телевізор, і сприяти цьому мають самі виробники.

Такий закон вже готують й українські депутати.

"Виробник зобов'язаний буде згідно з законом вже подумати і забезпечити подальшу утилізацію тих відходів, які будуть генеруватися. І, відповідно, сплачувати кошти, якщо це не зроблено", – зазначив голова Державної екологічної інспекції України (2020-2021) Андрій Мальований.

Верховна Рада вже схвалила у першому читанні законопроєкт про управління відходами. Якщо таким буде рішення і після другого розгляду, то українцям більше не доведеться самотужки дізнаватися, як утилізувати побутові відходи. Але якщо електроприлади стануть довговічними, то й потреба у великій кількості сміттєзвалищ для старих айфонів та телевізорів автоматично відпаде.

Читайте також: у Дніпрі чоловік облаштував у будинку пункт прийому побутових відходів.

Юрій Пугач та Валентин Стрельцов, "Час за Гринвічем"