Діти героїв
Діти героїв 5 канал

Поки мама колисала, батька вбили голіруч: історія сім'ї з Київщини, яка втратила свого захисника

Читайте по-русски
Фонд "Діти героїв" допомагає маленьким українцям відновитися після травм війни

Зайшов купити кави, а згодом одружився – романтичне знайомство з Андрієм і кохання з першого погляду Юлія згадує з усмішкою. Познайомилася з майбутнім чоловіком у Києво-Печерській лаврі, коли той працював на знімальному майданчику, а жінка – у кав'ярні. Згодом побралися, і в сім'ї народився син.

"Ми жили своїм життям, стільки було мрій, особливо в наших мріях було добудувати будинок для сина, купити чоловік мріяв машину. І цей день, який змінив все", – згадує дружина загиблого.

За вікном – звуки вибухів, у сусідньому Гостомелі точаться бої, а над головою літають винищувачі. Так пригадує Юлія перші дні вторгнення на Київщину. Канонада ставала щораз гучнішою, та Андрієві вдома не сиділося. Разом із сусідами чоловік заходився зводити блокпост.

"Хто що міг – колеса, бідони, мішки виносив туди, щоб робити блокпост, тому що ми по вибухах чули, що все ближче до Горенки вони. І він мені каже: "Я взагалі думаю піти туди в ТрО і допомагати. Чому я сиджу тут? Я хочу захищати свою сім'ю, свій дім, своє село". Я говорю: "Андрій, я тебя не відпущу". Він каже: "Я питати не буду", – розповідає Юлія Андрешкова.

У холодні лютневі дні окупанти залишили Горенку без світла, газу і води. Жителі вірили: це тимчасово, тож із села масово не виїжджали.

"Ми залишалися все одно в домі нашому, під 2-3 ковдрами в шапках спали з дитиною, але я нічого не боялася, тому що був поруч мій чоловік. Якось це було спокійно", – каже жінка.

Та душевний спокій тривав недовго. З тремтінням жінка згадує день, який забрав у неї найдорожче.

"5 день війни – 1 березня. Це якийсь ранок такий був тяжкий, я відчувала якусь небезпеку. Він на мені зривався, я з ним трошки посварилися. У 12 годин я до нього підійшла, я його обняла, кажу: "Я на денний сон класти малого". Він узяв відра і пішов по воду", – зауважує Юлія.

Через пів години до Юлії забіг наляканий чоловік сестри. "Стріляють!", – сказав і застеріг не виходити з дому. Жінка годинами не відпускала з рук телефону – постійно дзвонила коханому. Під звуки вибухів ладна була шукати Андрія, та покинути маленького Кирила теж не могла.

"Я уже через пів години зрозуміла, що щось сталося", – каже дружина загиблого.

Як розповіли місцеві, Андрій дорогою зайшов на блокпост і запропонував допомогу. Тоді з сусідом пішли неподалік дому на розвідку. Там чоловіки розійшлися – за хвилину кілька пострілів. Сусід одразу втік додому, а Андрія за 60 метрів від свого будинку згодом знайшли мертвим. Та загинув не від куль – на його тілі численні побої. Чоловіка душили.

"Я думаю, що це був хтось із того "русского міра", тому що я не знаю, як можна було зробити таке з чоловіком", – дивується Юлія Андрешкова.

Юлію з дитиною змусили виїхати з села – бо наближалися росіяни. Через регулярні обстріли поховати коханого так і не змогла. Втрату переживає тяжко, зітхає, але триматися мусить – заради сина.

"Він відчуває це. Відчуває, тому що він як хлопчик хоче, щоб біля нього був якийсь чоловік. Він тягнеться до всіх чоловіків знайомих, які біля нас. Він з Андрієм був завжди – коли в Андрія був вихідний – проводив з ним вільний час. Він його настільки любив, він його любив більше, ніж мене", – розповідає жінка.

Заробляти на сім'ю жінка не може – немає на кого залишити дитину.

"Тільки й допомагають в більшості волонтери, фонди. Я підписалася на цей фонд, і якраз за два дні від поїздки вони мені присилають кошти. Я була звісно шокована. Потім вони відправили гроші на день народження Кирила, то я хоч змогла його повести, куди він хотів", – радіє Юлія.

"Фонд має довгострокову місію і ми хочемо підтримувати дітей до досягнення повноліття, це будуть і курси іноземної мови надалі для Кирила, і також навчання, допомога із вступом до закладу вищої освіти, тому що наша мета – це, щоб діти здобували якісну освіту і надалі стали професіоналами своєї справи і любили свою роботу", – пояснює Юлія Петрученко, працівниця фонду "Діти героїв".

Фонд "Діти героїв" допомагає маленьким українцям відновитися після травм війни. Дітей-сиріт програма підтримує вже понад пів року. Гривнею, іноземною чи криптовалютою – надіслати кошти можна з будь-якого куточка світу через банківський рахунок чи пейпел. Якщо ж вам потрібна допомогу фонду, заходьте на сайт, звертайтеся за номером телефону чи електронною адресою.

Оксана Паращак, Олексій Іванченков, "5 канал"

Читайте також: "Мамо, де тато?": як родина загиблого військового переживає втрату і яку роль відіграє фонд "Діти героїв"

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться відео за темою:

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Попередній матеріал
Збував рф двигуни до ударних вертольотів: СБУ опублікувала докази співпраці президента "Мотор Січ" із кремлем – аудіо
Наступний матеріал
В "Укренерго" попередили про відключення світла в Києві та семи областях
Loading...
У Харківській області російський снайпер вбив 10-річну дівчинку

У Харківській області російський снайпер вбив 10-річну дівчинку

Хочу назбирати 10 млн грн – Сергій Мороз у "Таємницях війни"

Хочу назбирати 10 млн грн – Сергій Мороз у "Таємницях війни"

У Криму окупаційна влада дозволила директорам шкіл "евакуйовувати" дітей без попередження батьків – Меджліс

У Криму окупаційна влада дозволила директорам шкіл "евакуйовувати" дітей без попередження батьків – Меджліс

Уламок проломив череп, 9 днів був у комі: як вдалося вижити 12-річному Стасу із Харківщини – сюжет

Уламок проломив череп, 9 днів був у комі: як вдалося вижити 12-річному Стасу із Харківщини – сюжет

У визволеному Лимані правоохоронці ексгумували тіла п’яти дітей

У визволеному Лимані правоохоронці ексгумували тіла п’яти дітей

Вирізали частину кишечника, у хребті – уламки: 14-річного Влада з Лиману відправили до Норвегії на лікування

Вирізали частину кишечника, у хребті – уламки: 14-річного Влада з Лиману відправили до Норвегії на лікування