Руслана показує світлини своєї сестри та її чоловіка.

"Може років 3-4 вони зустрічалися, а потім вони одружилися. У 2012, а 2016-го з'явилася Каринка", – розповідає жінка.

Вона рятувала життя на швидкій, а він зводив будинки. У Чернігові Юлія з Олександром виховували маленьку доньку і шалено кохали одне одного. У серпні мали святкувати ювілей весілля. Та 10 років разом так і не прожили – плани перекреслила росія, почавши велику війну.

"Вона мене вмовляла, щоб я лишала Київ і їхала до неї. "Я з чоловіком приїду, я тебе заберу звідти і я за тебе дуже боюся", – пригадує слова сестри.

Думали, безпечніше буде в селі біля Чернігова, але російська зброя досягла і їхнього двору. Спочатку прилетіло на город, а згодом зайнявся сусідський дім.

"Я з нею розмовляла вранці, 10 березня вона мені подзвонила з телефону чоловіка. Каже: "Руслана, в нас обірвало лінію електропередач, немає зв'язку, ні світла", – каже Руслана.

Того ж дня разом із сім'єю чоловікової сестри та маленькою Кариною сім'я виїжджає до Чернігова. Рушили двома автівками. За кермом однієї – Олександр, поряд – Юлія. На заднє сидіння біля дочки посадили її двоюрідного братика.

"Як розповідали, що вони доїхали до блокпоста, перша машина, де була моя сестра з чоловіком, і вони перед блокпостом звернули в сторону, бо треба пригальмувати. Вони звернули якраз на протитанкову міну. На фотографіях отака величезна воронка біля колеса. То я не знаю, що це було: чи снаряд, чи протитанкова міна", – пояснює тітка дівчинки.

Дітей викинуло через люк автомобіля і за кілька секунд машина спалахнула. Батьки загинули одразу. Маленького поранило уламками, у хлопчика – численні опіки і перелом черепа. Карині пощастило більше.

"Опік ще був рогівки, кон'юнктиви і струс мозку. У неї найтяжча психологічна травма", – переконує тітка.

Тоді 22-річна Руслана забрала племінницю до себе. Туга за батьками була такою сильною, розповідає, що дівчинка місяцями не торкалася улюблених іграшок. Рятують заняття з психологом, тітчина турбота та любов.

"Інколи гуляю, а ввечері завжди роблю уроки. У мене дуже добре виходить писати. Професію я хочу... видавлювати прищі. Серйозно. – Косметологом хочеш бути? Будеш красу робити", – мріє дівчинка.

"Дитина почала сама бавитись, дитина почала бути більш соціальною активною. Вона проявляє ініціативу", – зауважує Руслана.

А ще Карина полюбляє гратися з братиком – її тітка разом із чоловіком виховують і свого однорічного сина. Руслана ще й студентка, та щоб забезпечити дітей, жінці доводиться підробляти.

У скруті сім'ю не залишив фонд "Діти героїв". Він допомагає маленьким українцям, у яких росія забрала одного чи двох батьків. Фонд надав родині кошти, допоміг зібрати Карину до школи та подарував курси англійської.

"Наша ціль – дати їм все те, що дали б справжні батьки. Програма фонду розрахована на підтримку дітей до 18 років. У нас є спеціалісти, які щотижнево комунікують з родинами, виявлять їхні проблеми та роблять усе, щоб ці потреби реалізувати", – наголошує виконавча директорка, співзасновниця фонду "Діти героїв" Анна Хоменко.

Фонд "Діти героїв" матеріально підтримує дітей-сиріт ще з початку повномасштабного вторгнення. Щоб допомогти родинам, волонтери шукають благодійників у світі. Долучитися і підтримати дітей, у яких російські загарбники забрали сім'ю, закликають усіх охочих. Гривнею, іноземною чи криптовалютою – надіслати кошти можна з будь-якого куточка світу через Банківський рахунок чи Пейпел.

Якщо ж вам потрібна допомогу фонду, заходьте на сайт, звертайтеся за номером телефону чи електронною адресою.

Оксана Паращак, Ганка Кудрявцева, "5 канал"

Читайте також: В останні хвилини рятував життя побратима: як фонд "Діти героїв" допомагає родині пережити втрату – сюжет 

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

.