Документальну стрічку про першу миротворчу місію України за часи її незалежності презентували у Києві. Короткометражка розповідає про події Абхазького конфлікту 1993 року, коли з грузинського міста Сухумі з-під обстрілів тікали тисячі біженців. Частину з них вдалося врятувати саме українським миротворцям. Подробиці розповість журналіст "5 каналу" Ірини Сисак.
Жовтень 1993-го. Абхазько-грузинська війна. Під обстрілом ворожих сил місто Сухумі. Тисячі грузин Сванетії вирішили тікати з домівок. Шлях у них був один – через гірські перевали до центральної Грузії. Але дістатися туди було непросто: окрім мародерів, які по дорозі обкрадали цивільних, ворогів, які обстрілювали їх, змінилися й погодні умови – біженців без теплого одягу застало похолодання.
Зураб Топурія, спеціаліст з питань культури та освіти посольства Грузії, згадує ті часи: "Абхазький конфлікт бив страшний. Війна страшна, але в самій війні, найбільш сльозоточиве було саме історія от цих біженців, котрі в домашніх халатах і в тапках йдуть по Кодорській ущелині і падає сніг. Це страшно".
Тоді вище керівництво Грузії звернулося до десятка країн світу з проханням евакуювати біженців. Єдиною серед них руку допомоги подала Україна. За 3 дні українські миротворці підготувалися до гуманітарної операції, яка стала для них першою самостійною миротворчою місією.
Бортовий технік Мі-8 Володимир Гаркуша розповідає: "Просто виконували обов'язок і все, а те, що буде загроза життю, я навіть не уявляв. Думав, що звичайне буде перевезення, доставка, ну, але вийшло трошки складніше".
Впродовж 5-ти днів українські авіатори, маневруючи під обстрілами абхазько-російських військ, врятували від етнічної чистки та смерті на морозі майже 8000 тисяч цивільних грузин. На 17 вертольотах вони здійснили 291 виліт. Водночас доправляли і гуманітарний вантаж у гори Сванетії.
Продюсер документального фільму, ветеран АТО Мирослав Гай розповідає: "Це така історія українського героїзму, історія малознайома для глядача. Про те, як люди ризикуючи життям, навіть без документів якихось, рятують інших людей. І зараз дуже багато фахівців проводять аналогії з тим, що зараз відбувається на Донбасі, з тим що відбулося в Криму".
Короткий метр про ті події автори стрічки обдумували кілька років. Зрештою, отримавши необхідне державне фінансування, а це майже 2 мільйони гривень, взялися за зйомки. Знайшли героїв-авіаторів, самих врятованих біженців та побували у Грузії.
"Нам довелося перерити архівні матеріали, нам довелося купити архівне відео в Грузії з цієї операції, переговорити з купою героїв", – каже Мирослав Гай.
А режисер фільму Андрій Кіршинговорить: "Нам допомогли документалісти з Грузії, ми з ними подружилися, вони надали нам багато архівів, помогли нам під час знімань в Грузії і в принципі усе вийшло".
Дехто з глядачів побачив на екрані раніше відому йому історію. Хтось дізнався про події тієї війни вперше. Втім, і ті, й інші мають спільну думку – тема українських миротворців в кіно майже не висвітлюється.
"Я ніколи в житті не чула про це, і навіть в школі нам взагалі не розповідали про миротворчу діяльність України, тому для мене сьогодні це було справді відкриття", – ділиться враженнями глядачка Світлана.
Вже найближчим часом фільм вийде на екрани як українських, так і світових телеканалів. Далі в планах авторів відзняти серію короткометражок про миротворчі місії українців в Косово, Сирії, Іраку та Лівії.
Ірина Сисак, Ігор Костюк, "5 канал"
