Перемога з "душком": чи є золотий медаліст "Ігор нескорених" ветераном АТО

Після повернення української збірної з "Ігор нескорених", які проходили в Австралії, виявилося, що один із учасників міг бути випадковою людиною

Олександр Бєлобоков виборов для збірної "золоті" медалі. Але де він воював? Чи в бою отримав пошкодження? Якщо не в бою, а травми були побутові, то чому така людина опинилася серед людей, що пройшли війну? Сам Бєлобоков відповідає досить плутано. А відсутність відповідей породжує нові підозри.

Олександр Бєлобоков, учасник "Ігор нескорених":

Олександр у перекладі з давньогрецької – переможець. Я розумію – це спорт, це травма може бути, не дай Бог, все розумію. Але я їду, щоб стати переможцем і привезу до України лише "золото".

З таким настроєм 32-річний маріуполець Олександр Бєлобоков, учасник української команди Нескорених 2018го, тренувався перед змаганнями у Сіднеї. Омріяне "золото" він Україні таки здобув, показав найкращий результат у веслуванні на тренажерах . Проте згодом смак перемоги став змінювати гіркий писмак – в пресі з'явилася інформація, нібито, Бєлобоков отримав побутову, а не бойову травму і не мав права брати участі у змаганнях Нескорених. Сам Олександр про травму був небагатослівний.

Олександр Бєлобоков, учасник "Ігор нескорених":

– Ви ветеран якої силової структури?

– Добровільної.

– Ви доброволець?

– Так.

– Коли пішли на війну?

– У 2014 році, ще на самому початку було, трохи вийшло у мене повоювати, отримав травму, довго дуже лікувався, але зараз нормально себе почуваю.

– В який батальйон пішли добровольчий?

– Тоді він був на стадії формування, формувався він тоді.

– А де Ви отримали травму?

– Ой, на Новоазовському напрямку.

учасник 'Ігор нескорених'

Травма або поранення під час бойових дій – необхідна умова участі в "Нескорених". А золотий призер не є ветераном війни, отримав травму в побуті – стверджують знайомі з ним ветерани. Про це йдеться й в медичній довідці Бєлобокова, документ з'явився в мережі, там вказано, що чоловік травмувався у побуті вентелем катера.

"Дипломат", військовослужбовець ЗСУ:

Є виписки, є лікар, якому він сам сказав, що він отримав травму під гвинтом, але це не важливо. Питання в іншому – якщо, припустимо, немає фактів, що він отримав своє поранення побутове, він повинен довести, що він отримав це поранення в бою, для того щоб взяти участь у змаганнях ветеранів війни, він не може цього довести.

Це лікар, який рятував руки Олександру у травні 2014 року.

травматолог-ортопед

Олександр Савич, травматолог-ортопед:

Звідки я можу зараз пам'ятати, що там у рані. Я пам'ятаю, що, так, були відкриті переломи, осколкові, неповна ампутація однієї руки і все це довелося оперувати чотири з половиною або п’ять годин. Але це було в 2014 році, зараз я не пам'ятаю.

На питання, чому вказана у медичній карті побутова травма, а нині перетворилася на бойову, лікар відповісти не може. Проте це пояснює телефоном командир 8-го окремого батальйону УДА, в якому, за оприлюдниними довідками, воював золотий призер.

Андрій Гергерт, командир 8-го окремого батальйону УДА:

Військова травма, яку отримав, а в лікарні в Маріуполі він її описував, як побутову, іншого шляху не було, не було можливості евакуйовувати його в інше місце і для того, щоб він пізніше працював і виконував бойові завдання саме такі довідки й потрібно було йому брати, як цивільна травма у цивільній лікарні. І після поранення він продовжував отримувати завдання по роботі, у тому числі й на тій стороні.

Цей командир надав Бєлобокову і довідку щодо його участі у бойових діях. Він зазначив, такі документи надають всім добровольцям з якими перетиналися на початку бойових дій на фронті, бо через відсутність документообігу у тодішніх підрозділах не могли зробити це з початком бойових дій.

Андрій Гергерт, командир 8-го окремого батальйону УДА:

Формально, підрозділу ще не було, а він почав свій документообіг з кінця 2014 року, але ми всіх тих, хто до того брав участь, довідки надаємо, отак було і з Бєлобоковим. Офіційне підтвердження від його командирів є в організаційному комітеті "Ігор нескорених".

Однак бійці, які у травні 2014-го служили у добровольчих підрозділах, які зазначає Бєлобоков, кажуть, Олександра серед побратимів не зустрічали.

Руслан Пустовойт, голова Спілки ветеранів АТО міста Маріуполя:

Я сам служив, починав з "Правого сектора", потім УДА, 8-й батальйон, але тоді ще був 8-ою ротою і ніяк не батальйоном. Скажу вам відверто, я можу набрати усіх пацанів старих, хто починав разом, і ніхто не скаже – всі будуть сміятися.

голова Спілки ветеранів АТО міста Маріуполя

Натомість, переконує боєць, є свідки отримання Бєлобоковим саме побутової травми.

Руслан Пустовойт, голова Спілки ветеранів АТО міста Маріуполя:

У нас є свідки, які були тоді поруч з ним, на морі це все сталося. І розповідають, як це сталося, чому це сталося. Люди відпочивали, люди літали на пароплані, люди каталися на катерах поруч. Тобто, не про які воєнні дії мова не йшла.

Щоб потрапити до збірної "Ігор нескорених" ветеран подає заявку і документи, що підтверджують його участь у бойових діях та наявність поранення, отриманого під час виконання завдань. Документи тих, хто пройшов спортивний відбір, потім повторно перевіряють, організаційний комітет проводить з ними персональне інтерв'ю, а також інтерв'ю свідків, які зможуть підтвердити участь ветерана у боях. За такою процедурою відбирали і Олександра, пояснюють у оргкомітеті.

Оксана Горбач, координатор проекту "Ігор нескорених":

По Олександру Бєлобокову точно так само був отриманий пакет документів, в якому у нас була довідка від "Української добровольчої армії", у нас були свідчення свідків, від командира, від бойового товариша, від волонтерів, які працювали з ним у Маріуполі. Згідно з наданими документами, він отримав поранення обох рук, живота та ноги в результаті мінно-осколочного вибуху. Ці документи є в організаційного комітету, вони є в Міністерстві оборони, вони є, були і продовжують бути підставою для його включення в збірну.

координатор проекту 'Ігор нескорених'

Сам Олександр нині в поясненнях небагатослівний.

Олександр Бєлобоков, учасник "Ігор нескорених":

Ви ж розумієте, скільки людей, скільки тих, хто заздрять. Така ситуація, розумієте, перед кожним виправдовуватися у мене нема ні бажання, ні можливості.

Євгенія Китаїва, Олена Уланова, Юрій Усик, Час: Підсумки

Попередній матеріал
Битва під Оршею: як українці, литовці та поляки знищили цвіт армії московського царя
Наступний матеріал
"Бабам только в юбках": на Чернігівщині з'явився куточок "русского міра"