Інститут травматології
Інститут травматології The People\'s Project

Остання надія: як в Інституті травматології лікують майже безнадійні рани

Саме до цього закладу відправляють найскладніших пацієнтів, яким не можуть дати ради у звичайних лікарнях

Інститут травматології та ортопедії НАМН України – місце, де лікарі в буквальному сенсі рятують долі людей. Обстановка в закладі скромна, майже спартанська, всюди охайно і чисто. Стерилізацію проводять постійно, розповідають волонтери People's Project

Тут працює лікар із 40-річним практичним стажем – Микола Павлович Грицай. Він керує відділом кістково-гнійної хірургії, є професором та автором більш як 200 наукових праць та доробків. Медик розповідає: у відділенні він практично з перших днів. На роботу прийшов ще далекого 1976-го року.

Інститут травматології
Інститут травматологіїThe People\'s Project

Основні пацієнти Інституту травматології – жертви тяжких аварій; потерпілі і тяжкими виробничими травмами; ті, хто отримав так звані високоенергетичні травми – ушкодження, завдані із застосуванням великої сили (вибух чи потужний удар). Подекуди сюди потрапляють і поранені бійці ООС, адже військові медики не завжди можуть впоратися із найскладнішими випадками.

Найскладніше працювати, каже Микола Грицай, із випадками, коли тканини, порушені вибухом чи ударом, некротизуються.

"Інколи просто в ході операції ти дивишся, і не можеш візуально визначити, де проходить межа між ще здоровою і вже некротизованою кісткою. Де кістка ще жива і здорова, а де приховує в собі інфекцію, що зачаїлася і вилізе у майбутньому. Саме на такому полі ми і мусимо змагатися з наслідками та осередками майбутніх ускладнень", – пояснює лікар.

Інститут травматології
Інститут травматологіїThe People\'s Project

Відділення гнійної хірургії, як власне і сам Інститут ортопедії та травматології, належать до найвищої категорії лікувальних закладів, де надають високоспеціалізовану допомогу. Подібних регіональних відділень в Україні близько десяти. Однак лише відділення Інституту має найвищу кваліфікацію та відповідний науковий штат – сюди відправляють найскладніших пацієнтів, яким не можуть дати ради у звичайних лікарнях.

Микола Павлович сумно жартує: каже, один зі старих пацієнтів прозвав його відділенням останньої надії. І в цьому є частка правди, адже до Інституту потрапляють люди, виснажені багаторічними поневіряннями по інших лікарнях. Зазвичай на цьому етапі вичерпано вже всі можливості пацієнта – фінансові, душевні, сили самого організму.

І саме за таких умов (часто всупереч, аніж завдяки) доводиться буквально творити дива і повертати людей до нормального життя.

Дивіться також фотогалерею: 

У зоні ООС пройшов тренінг із невідкладної медичної допомоги: як це було – ФОТО

/
/
/
/
/
/
/
/

Попередній матеріал
Реформа структури ЗСУ за часів Замани фактично готувала анексію Криму та "Новоросії" – Луценко
Наступний матеріал
В мережі з'явилося відео, як агітують за Юлію Тимошенко