Загалом результати соціологічного дослідження виглядають так:

• За останні два роки майже кожен десятий дорослий українець (10%) відвідував ЄС принаймні 1 раз. З них третина відвідували ЄС лише 1 раз, третина – 2 рази, третина – 3 або більше разів. На Заході України порівняно з будь-яким іншим регіоном мінімум утричі більше тих, хто відвідував ЄС за останні 2 роки – 19% проти 7% у Центрі, 5% на Півдні і лише 2% на Сході України.
• Частіше ЄС відвідували чоловіки (12% проти 7% серед жінок), українці молодшого і середнього віку (12-14% серед осіб у віці до 50 років проти не більше 6% серед осіб старше 50 років), особи з вищою освітою (15% проти не більше 7% серед осіб з нижчою освітою), підприємці (27%, серед найближчої верстви – студенти – 18%), особи з високим або середнім рівнем достатку (відповідно, 30% і 15% проти не більше 6% серед осіб з низьким і дуже низьким достатком).
  Топ-причинами відвідування ЄС є відпочинок (29% тих, хто відвідував ЄС за останні два роки, робили це саме з цією метою), відрядження (28%) і працевлаштування.
• Серед же тих, хто не відвідував ЄС, абсолютна більшість називали або причину відсутності можливості/засобів (49%), або відсутності необхідності (41%). Інші варіанти називали не більше 7% тих, хто впродовж останніх 2 років не відвідував ЄС. Зокрема, менше 2% причиною невідвідування ЄС назвали необхідність або проблеми з оформленням візи.
• Найбільш поширеними планами щодо відвідування ЄС впродовж року є відпочинок (для 22% українців ці плани є актуальними) та працевлаштування (17%). Інші плани є актуальними для не більше, ніж 8% українців.
• Водночас, якщо уявити, що між Україною і ЄС функціонує безвізовий режим, у приблизно 1,5 разу зростає частка тих, для якого вказані плани є актуальними. Зокрема, частка тих, для кого відпочинок у країнах ЄС є актуальним планом, зростає до 31%. У випадку працевлаштування – до 23%.
• Абсолютна більшість українців (87%) знають, що в Україні можна оформити біометричний/електронний паспорт.
• Українці не мають однозначної думки щодо переваг біометричного паспорту. Відносно частіше за все лунала думка, що лише такий паспорт дозволить в'їжджати в країни ЄС під час дії безвізового режиму (33% респондентів обрали цей варіант). Дещо рідше називалося спрощення процедур переходу кордонів між країнами ЄС (24%). Про обов’язковість наявності паспорту при переходів кордонів між країнами ЄС говорили 15% респондентів, про захист персональних даних – 11%.
• Основними джерелами інформації про вимоги та можливості безвізового режиму мають бути телевізійні передачі (51% українців хотіли б отримувати інформацію з цього джерела) і спеціалізовані Інтернет-сайти (35%). Інші джерела називали не більше 14%.
• Третина респондентів (34%) не змогли відповісти на запитання, скільки часу можна буде залишатися на території Євросоюзу у разі дії безвізового режиму. Майже половина респондентів (45%) вважають, що можна буди залишатися або 90 днів, або навіть більше.
• Основними очікуваннями українців від запровадження безвізового режиму з ЄС є можливість для українців вільно пересуватися на території ЄС (72% погоджуються з цим), одержання вільного доступу до освіти в ЄС (61%), прискорення європейської інтеграції (56%), одержання бізнесом доступу до ринків ЄС (55%). Про інші наслідки говорили менше половини респондентів.

Нагадаємо, 6 квітня Європарламент проголосував за надання безвізу для України. Очікується, що українцям мають скасувати візи для подорожей до країн-членів Євросоюзу (за винятком Великої Британії та Ірландії) у червні.