Історія друга
В Україні відзначають 105-ту річницю "Пласту". Першопрохідці-пластуни на початку ХХ століття ставали січовими стрільцями, а згодом активно воювали за незалежність Української та Західноукраїнської народних республік.
"Пласт" — національна скаутська організація України, що сприяє патріотичному самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Дата заснування – 1911 рік.
Упродовж цього тижня "5 канал" розповідає п'ять ексклюзивних історій тих, хто долучився до Великої гри (так ще називають "Пласт"). Цього разу спогадами про свій скаутинг поділився Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук.
Вони мають власний герб – лілейку та гімн, складають присягу, пов’язують на шию хустки, дотримуються пластового закону та вітаються лівою рукою – так поводяться справжні пластуни.
Роман Ващук знає сім мов і очолює посольство Канади в Україні, а мову дипломатії почав вивчати ще в "Пласті" біля традиційної ватри на мандрівних таборах. Роман – пластун у третьому поколінні, який народився в Канаді в сім'ї українських емігрантів. Бабуся називала онука "Згуба" за те, що маленький Рома постійно все губив. Уже понад чотири десятиліття із таким псевдо у курені "Лісові чорти" пластує посол Канади в Україні.
Зараз він третій рік поспіль очолює дипломатичне представництво Канади в Україні, посольську місію окреслює коротко – допомагати там, де можна, і не заважати там, де не треба. "Роль посла – це не втручатися у деталі, а то йдеться про те, щоб створювати фон, атмосферу, рамки для того, щоб десятки, сотні, а подекуди й тисячі людей могли робити свою справу", – каже Ващук.
У своїй резиденції посол зберігає раритетне видання одного з засновників "Пласту" Олександра Тисовського, де прописані засади українського скаутингу. Із собою до України він також привіз пластовий однострій, який не змінював із чотирнадцяти років, та найважливіші атрибути скаута – капелюх з орлиним пір'ям та свисток.
Ази ораторського мистецтва та дипломатії, набуті ще в "Пласті", Роман Ващук нині застосовує щодня. Каже, що не бачить відмінності між промовою біля вечірньої ватри та публічним виступом дипломата, а на зміни у програмі перебування перших осіб Канади необхідно так само блискавично реагувати, як і на зміну погоди в лісі.
"Організувати мандрівний табір і державний візит – це дуже подібні справи, це логістика, це думати наперед, це планувати, вміти реагувати на несподівані зміни", – переконаний посол Канади в Україні.
Головну відзнаку юнаків – гетьманського Скоба пластун Роман Ващук здобув за наукову роботу. "Як мене нагороджували, при цьому був мій дід Микола, який сам був пластуном першого призову. Ще десь 1923 року в Яворові, де "Пласт" організував Іван Чмола.
Пластун у третьому поколінні саме завдяки скаутингу наприкінці 80-х років минулого століття познайомився зі своєю майбутньою дружиною – Оксаною. В Австралії в екстремальних обставинах довелося мандрувати на шаленій спеці, а юнак, що звик до канадського клімату, не запасся водою.
"Вона мене врятувала від безводної смерті", – розповідає свою романтичну історію Роман Ващук.
Рятівниця Оксана Смеречук пригадує, як на весіллі вальсували під пластову пісню у виконанні сестричок з куреню "Ті, що греблі рвуть", та приймали незвичні подарунки.
"Лісові чорти привезли цілу тачку грошей – центами. Центами, так! По одному центові – таку гору, гору грошей. Це було реально не дуже багато доларів, але у формі – по одному центу – це виглядало, як купа грошей", – згадує Оксана.
Подружня пара сеньйорів досі активно пластує та радо приймає делегації юнацтва, яке живе за законами Великої гри.
Леся Головата, Іван Довганик, "5 канал"