Досі під пильним наглядом медиків. Три курсантки: Тетяна, Олександра та Галина, яких минулого тижня скалічив п'яний майор військово-медичного вишу, вже тиждень у військовому госпіталі. Консиліум лікарів ще вирішує, як зберегти другу ногу 23-річній Олександрі Гуй. Відвідати дівчат через епідемію поки що не завжди можуть навіть рідні. Але на кілька хвилин побачитися зі своїми рятівниками курсанткам таки вдалося. Учинок курсантів, що допомагали травмованим дівчатам у перші хвилини, відзначило керівництво Міністерства оборони.
"Зараз прийду, вспокою її. Промову готував. Три рази повторив. Прийшов. Мова зникла зовсім. Сльози самі котяться", – каже Серафим Гуй, брат Олександри.
Через кілька днів після наїзду п'яного майора на курсанток Військово-медичної академії навідати сестру Олександру таки вдалося Серафиму. Того дня хлопець ніс службу в зоні ООС. Про інцидент дізнався, гортаючи стрічку новин. Але тоді він навіть не подумав, що серед тяжко травмованих може бути і його 23-річна сестра. Аж доки не подзвонив батько.
"Перед тим, як вона мала їхати, мені передзвонили сказала: "Я вже їду форму отримувати. Все буде добре. Я тобі потім передзвоню. Я тобі скину фотографії, яка я у формі". Я вже дивлюся, приблизно та година, я маю отримати ті фотографії. Так я і не отримав", – згадує Серафим Гуй, брат Олександри.
Доки лікарі рятували дівчат, їхнього кривдника Володимира Холодного взяли під варту без права на заставу. Про подробиці наїзду, спричиненого п'яним майором, Серафиму розповіли очевидці.
"Він вийшов, подивився та почав тікати. Ну, це взагалі. Ну як? Ти вже це зробив, надай першу медичну допомогу. Що в нього тоді в голові було? Ти ж чоловік. Ну, то вже зробив, то понеси відповідальність. І це при тому, що офіцер. Це приклад особовому складу", – говорить Серафим Гуй, брат Олександри.
Натомість приклад особовому складу подали курсанти другокурсники: Антон та Сергій. У той час мали обідню перерву і вибігли до дівчат, коли почули глухий удар та крики.
"Зразу побігли шукати джгути. В парку, де ми були, джгут був один. А потім вже імпровізували", – каже Антон Кравченко, слухач другого курсу Військово-медичної академії.
"Довелося затискати ременем. Переломи ніг були відкриті. Були кістки назовні. М'язи розірвані. Тут зволікати не було часу. Думати не було коли. Просто треба було працювати. Швидка довго їхала. Я побачив на годиннику 39 хвилин. Тобто це достатньо багато часу пройшло", – говорить Сергій Бардильов, слухач другого курсу Військово-медичної академії.
У тяжкому стані дівчат госпіталізували. Лікарям через загрозу зараження довелося ампутувати по одній нозі Тетяні та Олександрі. Галині ж вдалося зберегти кінцівки. Попереду в неї ще тривала реабілітація. Стан Олександри ще розглядає консиліум лікарів. Досі є загроза ампутації другої ноги. Утім оптимізму дівчина не втрачає.
"Мужня, мужня, дуже мужня дівчинка. Перше, що вона зробить, це зі мною пробіжить марафон. Я кажу: ну марафон ні, а от напів може. Бо марафон я не потягну", – розповідає Серафим Гуй, брат Олександри.
Тиждень у військовому госпіталі. З обмеженим колом відвідувачів. Травмовані курсантки досі перебувають під інтенсивним наглядом лікарів.
Але побачити своїх рятівників дівчатам таки дозволили. Щоправда, на кілька хвилин.
"Дивилися на них, як прийшли, серце кров'ю обливається. Але все буде добре", – каже Антон Кравченко, слухач другого курсу Військово-медичної академії.
"Мене важко на емоції якісь розчулити. Дружина каже, що в мене емоції, як у табуретки, але дійсно. Тут ком до горла підходить", – говорить Сергій Бардильов.
Попри те, що у перші хвилини після травмування військовослужбовці були поряд та надали екстрену медичну допомогу, героями себе не вважають.
"Мені кажуть: врятували, герої. Та не герої ми. Всі лікарі. Всі це роблять майже кожен день. Єдине, що це дівчата молоді, це морально важко", – каже Сергій Бардильов.
На лікування, реабілітацію та подальше протезування вже почали збирати кошти.
"У дівчат життя попереду. Їм по 23-24 роки, хочеться забезпечити їх гарними протезами. Може коштуватиме один протез від 300 тисяч грн", – говорить Наталія Воронкова, волонтерка.
Утім якщо в перші три дні кошти активно надходили на рахунок волонтерів, то нині помітний спад. Утім потреба нікуди не зникла.
Якщо ви маєте змогу допомогти в лікуванні та реабілітації дівчат – можете перерахувати гроші на реквізити банківського рахунка волонтерів: карта "ПриватБанку" 5168 7456 0514 9878, Воронкова Наталія.
Евеліна Михайленко, Ольга Сошенко, "5 канал"